Звернення Глави УГКЦ у 127-й тиждень повномасштабної війни, 21 липня 2024 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Минає вже 127-й тиждень великого болю, горя України — війни, яка триває ще з 2014 року, але тепер начебто набуває своїх найбільш драматичних хвиль і моментів. Ворог продовжує невпинно обстрілювати наші мирні міста і села. Інтенсивність бойових дій має тенденцію до зростання. Найтяжчі бої ведуться на Донеччині та Харківщині. Наші воїни — дівчата і хлопці — мужньо боронять Батьківщину. Наші волонтери намагаються, часто вже з останніх сил, усе зробити для того, щоб рятувати людське життя.
Проте цього тижня відбулася одна світла подія — 54-й обмін військовополонених. Дев’яносто чотири українських військовослужбовців повернулися додому. Водночас ми пам’ятаємо про тих, хто ще перебуває у ворожому полоні. Згідно з державною статистикою, маємо близько 7 000 військових і близько 10 000 цивільних, які перебувають в російському ув’язненні, 37 000 зниклих безвісти. Можемо тільки собі уявити, яку драму переживають рідні цих людей — вони часом навіть не знають, як за них молитися!
Ще одна проблема цими днями бичує Україну. Аномальна спека загострила енергетичну кризу в нашій країні. Багато годин упродовж дня ми не маємо світла. Це створює не просто якісь побутові незручності, а й серйозні проблеми із зберіганням харчів. Ми знаємо, що мільйони українців сьогодні перебувають справді у великій харчовій кризі. Нестача їжі, неможливість її належного зберігання створює великі труднощі для того, щоб нагодувати голодного і напоїти спраглого.
Але попри всі проблеми і виклики, ми просто вражені силою, мужністю і стійкістю українського народу. Цими днями люди масово приходять на молитву в наші відпустові місця, горнуться до Бога, щоб отримати силу віри, з якої до нас приходить надія.
І тому ми хочемо, щоб увесь світ знав, що Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Цього тижня відбулася радісна історична подія для всієї Католицької Церкви України, зокрема для українських греко-католиків — хіротонія правлячого архиєрея для Мукачівської єпархії Закарпаття. Це подія, яка є світлом надії для багатьох і яка справді дає можливість відчути єднання всіх католиків України. Надія, яка випромінює з цієї події, надихає серця віруючих.
З цієї нагоди до України приїхало багато гостей, передусім членів Згромадження Воплоченого Слова, із різних країн світу, зокрема: із Глобального Півдня — Аргентини, Бразилії, Колумбії, Чилі, Перу; країн Африки та Китаю, як-от Гонконгу і Шанхаю. Прибув секретар Єпископської конференції Ізраїлю.
Присутність такої великої кількості гостей з усього світу створила нагоду для унікальної зустрічі, яку ми назвали «Саміт Глобального Півдня». Ми знаємо, що правда про Україну дуже важко проникає саме в цю частину земної кулі. Російська пропаганда робить все для того, щоб зробити боротьбу України незрозумілою, а в очах багатьох народів навіть беззмістовною. Присутність цих гостей дала нам можливість донести до них правду про боротьбу, болі й надію України. Ця зустріч була дуже емоційною, глибокою. Ми говорили однією мовою — іспанською, і завдяки цьому могли добре порозумітися.
Отці та сестри ставили глибокі, серйозні запитання. Зокрема, ми могли показати, що проти нашої держави, яка лежить у центрі Європи, ведеться неоколоніальна війна. Як відомо, країни Глобального Півдня століттями боролися проти колоніального гніту. Ми розповіли їм про те, яку злочинну роль відіграє ідеологія «русского міра», що її породила РПЦ, щоб виправдовувати цю геноцидну війну проти українського народу.
Кожному учаснику цієї зустрічі я вручив Пастирське послання нашого Архиєрейського Синоду про війну в Україні і справедливий мир — лист, який ми переклали шістьма мовами: англійською, іспанською, італійською, польською, німецькою, французькою. Учасники зустрічі бачили, що ці гості тепер поїдуть до різних куточків світу як свідки страждання, болю та, водночас, надії України. Була відчутною вселенська солідарність людей із різних країн, які переймалися болем України, але, що більше, були захоплені силою християнського духу і свідчення наших людей.
Нині росія інструменталізує релігійні почуття віруючих багатьох народів і країн. РПЦ вчиняє із християнським ученням так, як Ісламська держава із доктриною ісламського світу. Тепер цей виклик набирає екуменічного, міжнародного значення. Сьогодні ми відчули, що всі люди доброї волі, справжні християни світу солідаризуються з Україною.
Крім того, цими днями до України завітав Державний секретар Апостольської столиці кардинал П’єтро Паролін. Він узяв участь у прощі католиків до міста Бердичева. Відвідав наш Патріарший собор Воскресіння Христового в Києві і патріаршу резиденцію, виявляючи велике зацікавлення до життя і служіння Української Греко-Католицької Церкви. Побував також в Одесі. Мав зустріч із державними мужами України.
Ми відчуваємо, що Апостольська столиця сьогодні робить усе для того, щоб зупинити вбивчу руку російського агресора. Ми вдячні тим, хто в такий складний момент нашої історії є разом із нами, готовий слухати правду про Україну, а потім її переказувати, свідчити про неї на весь світ.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наших дівчат і хлопців на фронті! Боже, дай нам силу, стійкість вистояти в тій борні проти зла, проти насилля, проти брехні — проти всього, що нам асоціюється із слугами зла, ангелами темряви, які сьогодні на нас напосідають! Боже, покрий щитом Твоєї охорони наші міста і села! Боже, благослови тих, хто страждає і плаче в Україні, зціли поранених, звільни полонених, поможи віднайти пропалих безвісти, збери і поверни додому розсіяних, поможи відбудувати знищене! Боже, благослови Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
