Звернення Глави УГКЦ у 129-й день війни, 2 липня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні субота, 2 липня 2022 року, і Україна переживає вже 129-й день цієї повномасштабної війни, яку росія розпочала і продовжує здійснювати на території нашої Батьківщини.
Цієї ночі знову палали українські міста і села. Найінтенсивніші бої ведуться на Луганщині та на Донеччині, але вся лінія фронту вкрита інтенсивними бойовими діями. Найбільше болить серце за мирні міста, які зокрема цієї ночі пережили масовані ракетні та бомбові удари. Вночі від російських ракет здригався Харків. Цього ранку ми отримали інформацію про нову ворожу ракетну атаку на місто Миколаїв. Впродовж минулого дня масованих обстрілів зазнали Сумщина і ті райони півночі Чернігівської області, які прилягають до російсько-українського кордону.
Але Україна стоїть. Україна бореться. І ми — дякуючи Господу Богу і Збройним силам України, що можемо бачити цей київський світанок — молимося за тих, хто загинув впродовж останньої доби, а таких було, на жаль, багато. Україна бореться і вчиться перемагати…
Вчора ми отримали також гарні новини, що нашим захисникам вдається звільняти містечка та села на Херсонщині і що ворогові через спротив місцевого населення щоразу важче утримувати захоплені території на березі Чорного та Азовського морів. Росіяни змушені були покинути славний острів Зміїний у Чорному морі, звідки постійно загрожували місту Одесі.
Ми дякуємо Господеві, що можемо цього ранку стояти перед Божим обличчям і молитися за перемогу добра над злом в Україні. Цими днями ми роздумуємо над правилами, динамікою духовної боротьби над лихими силами. Вчора ми говорили про те, як злий дух нападає на людину, як навіює їй свої думки, як представляє їй різного роду пропозиції, гріховні спокуси.
Сьогодні я б хотів роздумати, ідучи дорогою, яку нам накреслив святий Іван Дамаскин, над другим етапом духовної боротьби, яка називається розмовою з навіяною думкою. Цей етап розпочинається тоді, коли ми відкриваємо своє вухо до улесливих слів спокусника (бо часто ми це все ж таки робимо) і його думка починає ставати нашою думкою. Ми починаємо своїми думками давати їй простір у нашому внутрішньому світі, починаємо роздумувати над пропозицією, зважуючи «за» і «проти». Це дуже небезпечний етап, тому що почавши розмовляти із спокусником, ми неминуче наражаємося на небезпеку програти.
Про небезпеку цієї розмови нам розповідає Священне Писання, коли описує розмову Єви із змієм в Едемському саду. По суті, ця розмова стала першим кроком до гріха наших прародичів.
Для того щоб на цьому етапі все-таки опертися злому, щоб не дати можливості нападникові продовжити руху всередину нашого серця, необхідно припинити цю розмову. Треба за всяку ціну виштовхати цього чужого, непрошеного гостя зі свого внутрішнього світу.
Приклад подає нам сам Ісус Христос, який під час спокушування в пустелі не вступав у розмову із спокусником, не зважав на його аргументи, а рішуче їх відкидав, наводячи слова Священного Писання. Так само маємо чинити і ми: потрібно радше відкрити своє вухо на слухання Божого слова — і тоді слово спокусника буде приречене на невдачу.
Ми вже не раз згадували про те, що ця війна проти України має гібридний характер, тобто ведеться не тільки за посередництвом зброї, бомб, ракет, артилерії, танків на полі бою, а й дезінформації, неправди, яку ворог поширює на весь світ. І ми, як християни, маємо тут виконати свій обов’язок: не прислухатися до голосу спокусника, не вступати з ним у діалог, натомість свідчити правду.
Папа Франциск говорить, що велика війна завжди пов’язана з великою брехнею і першою жертвою війни завжди є істина. Тому, хоч би де ми жили, в Україні чи інших країнах світу, хоч би що робили, хоч би яку місію виконували, завжди слухаймо голосу правди, істини, який лунає через свідчення очевидців, через голос Церкви. Слухаймо Божу правду, яка до нас промовляє через слово Священного Писання, і Божим словом, як мечем двосічним, ми переможемо напади, спокуси диявола.
Боже, дай нам усім силу вистояти в цій невидимій духовній борні! Боже, дай нам силу Твоєю істиною побороти напади, які сьогодні чинить на нас несправедливий агресор! Боже, зроби нас свідками Твоєї істини і носіями Твоєї сили! Духу Святий, укріпи нас у цій духовні боротьбі! Боже, благослови Україну!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
