Звернення Глави УГКЦ у 130-й день війни, 3 липня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Cьогодні неділя, 3 липня 2022 року, і український народ уже 130-й день стримує повномасштабну російську навалу, яка проникає в міста і села України, і дає відсіч ворогові, який ступив на нашу українську землю.
І ми дякуємо цього недільного ранку Господу Богу і Збройним силам України, що ми живі, що маємо можливість стати перед Божим обличчям. Складаємо подяку Всевишньому за дар життя і за можливість молитися за мир в Україні та за перемогу над злом.
Остання доба знову була важкою для українського народу. Можливо, хтось скаже, що новини щодня повторюються, проте ми, як закликає нас Папа Франциск, не маємо права звикнути до того, що кожного дня гинуть люди, і то мирні, невинні жителі. Бої великої інтенсивності йдуть, зокрема, на українському луганському фронті та на українській Донеччині. Вчора Президент України застеріг світ і громадян України від того, щоб якось заспокоюватися тим, що фронт відносно стабілізувався, тому що жорстокість військових зіткнень щодня тільки зростає. Ворог атакує місто Лисичанськ на Луганщині, яке сьогодні є, по суті, осердям протистояння. Ворог бомбить усі прифронтові міста і села. Знову під російськими ракетами і бомбами здригалися Харків і Миколаїв, Херсонська та Запорізька області. Знову гинуть люди, плачуть матері, тече українська кров.
Ми дякуємо всім тим, хто молиться і працює для того, щоб побороти зло і стримати російського агресора. Цими днями ми роздумуємо над певними правилами духовної боротьби, тому що бачимо, що війна в Україні має також духовний характер. Ми вже говорили про те, як ворог нападає на людину і що людині потрібно бути уважною, щоб не відкривати свого вуха до навіювань спокусника і не робити нічого для того, щоб думка лихого стала її [людини] думкою. Ми наголошували на потребі відкидати все те, що ворог приносить у наше серце.
Сьогодні я б хотів роздумати над третім етапом цієї невидимої боротьби з лихими помислами, яка полягає в самій боротьбі. Отці Церкви описують нам етапи духовного протистояння як настирливе просування ворога всередину нашого серця. Якщо ми програємо один етап, ворог переходить у наступний етап. Третій етап — це, властиво, сама боротьба з лихими думками, які вже є пропозиціями, як згрішити. Духовна боротьба на цій стадії подібна до вуличних боїв, коли ворог уже проник у місто. Якщо внаслідок розмови з дияволом і нашого обмірковування привабливих сторін пропозиції думка згрішити вже проникла в наше серце, тоді її доволі важко відігнати. Без боротьби і без зусиль людина не може її позбутися, але й на цій стадії не слід піддаватися злу, треба боротися. Запорукою перемоги в цій боротьбі є Боже слово і молитва. Якщо ми думаємо, що самотужки зможемо вигнати ворога, який уже закрався в наш розум, у нашу волю та наше серце, то програємо. Деякі учителі Церкви, наприклад Теодор Студит, закликав людину розкривати лихі помисли, з якими вона бореться, перед духовним отцем, для того щоб отримати пораду, адже коли ворога виставити на світло, демаскувати, а ще просити допомоги в боротьбі з ним, його можна успішно подолати. Отож, ведучи невидиму боротьбу в нашому серці, поборюючи власні хибні думки і наміри, молімося, просімо про допомогу, і благодать Духа Святого прийде, щоб ворог не захопив нашого серця і нашої волі.
Цієї неділі ми святкуємо свято Матері Божої Неустанної Помочі. Саме неустанна допомога Пречистої Діви Марії була, є і буде запорукою сили, кріпості, перемоги християн у боротьбі зі злим. Мати Божа Неустанної Помочі, до якої взивав наш народ століттями, завжди захищала і рятувала, коли з людського погляду порятунку вже не було.
Крім того, у першу неділю липня Україна святкує День Військово-морських сил України. І це не випадково, що у свято Матері Божої Неустанної Помочі наші морські військові сили святкують своє свято. Поручаємо сьогодні Її допомозі та захистові наших моряків, матросів, старшин і сержантів, офіцерів військово-морського флоту України, які ціною власного життя боронять Україну. Молимося за зниклих безвісти, за полонених, за поранених, за їхніх рідних і близьких, серця яких сповнені тривогою і смутком. Молимося за вічний спокій тих, які загинули в боротьбі з нашим агресором, ворогом, який на нас нападає.
Боже, благослови Військово-морські сили України! Мати Божа Неустанної Помочі, рятуй Україну перед сильним, численнішим ворогом, який сьогодні вбиває нас! Мати Божа, поможи кожному християнинові перемогти злого, як це зробила Ти, стерши голову предвічному змієві, який руйнує людське серце! Мати Божа, виблагай у нашого Господа благословення для України та її дітей!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
