Звернення Глави УГКЦ у 143-й день повномасштабної війни, 16 липня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні субота,16 липня 2022 року, і український народ уже 143-й день стримує ціною власного життя, кров’ю своїх дітей повномасштабну навалу російського війська на нашу землю, державу.
Знову останньої доби, зокрема минулої ночі, здригалася і була щедро окропленою людською кров’ю українська земля. Ми тільки оговтувалися від масштабних ракетних ударів по Вінниці, як вночі ворог потужно обстріляв ракетами Одесу. Славна Одеса горить… Було завдано ракетних ударів місту Дніпру. Багато інших наших міст і містечок зазнали нічних ракетних атак, про всіх їх годі згадати… Десятки людей загинули, сотні поранені…
Але Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться. І Україна перемагає. Ми бачимо, як підіймається хвиля народного несприйняття цієї вбивчої політики агресора. Гнів українців перетворюється на силу мужності, готовність боронитися, захищати рідну землю і свій народ.
Ми знову продовжуємо черпати із скарбниці мудрості Христової Церкви ту науку, як перемагати злого духа, диявола, бо це є ключем для перемоги України. І от сьогодні я б хотів роздумати, можливо, над найбільшою бідою людини, одним із головних гріхів, які диявол навіює людині, — над гріхом гордості. Відтак поговоримо про основне знаряддя перемоги над цим первородним лихом людського роду, про силу, яка викорінює цю прадавню людську біду, — про чесноту покори.
Гордість — найнебезпечніша пристрасть, матір усіх гріхів. Саме через гордість сатана, цей ангел світла, відпав від Бога. Саме гордість зруйнувала зусилля багатьох праведників і подвижників християнського життя.
Гордість є ідолопоклонством людини перед собою. Не хтось інший, а «я» людини стає її ідолом, якому вона приносить у жертву все і всіх довкола себе та стає закритою до Божої благодаті. Такій людині не може помогти ані Бог, ані інша людина. Тому гордість є першим гріхом, який спричинює всі інші гріхи і часто є останнім, який долається внаслідок аскетичного зусилля і духовної боротьби.
Каже нам апостол Петро, що Бог гордим противиться, а покірним дає благодать. На відвічне запитання людини, чому у світі так багато зла, відповідає святий Августин: «Багато зла, бо існує гордість; вилікуй гордість і не буде більше жодної злоби».
Наш Спаситель Ісус Христом, щоб побороти диявола і його гордість, якою наповняється горда людина, став покірним, упокорив себе аж до смерті. Бо саме покора людини руйнує цей гріх. Справжня покора людини є не приниженням людської гідності, а навпаки — її віднайденням. Апостол Павло нам каже, що покора є зброєю, якою можна полонити, знекровити і перемогти диявола: «Ми руйнуємо задуми і всяку гордість, що повстає на пізнання Бога, і беремо в полон усякий ум на послух Христові».
Сьогодні ми бачимо, як гордість одного диктатора, у руках якого є дуже багато засобів знищення людського життя, може бути руйнівною силою, що спокушає і зводить на гріховні дороги цілі народу. Ця гордість є причиною вбивств, війни, руйнувань і смерті людини.
Ми сьогодні просимо нашого Спасителя, який став покірним аж до смерті для того, щоб ми жили і були спасенні, порятувати наш народ і нашу Батьківщину. Нехай наша покора буде перемогою над злом, яке ми бачимо довкола нас. Нехай ця Божа покора, яка є інструментом спасіння людини, стане взірцем для християнської покори кожного з нас. Бо ми упокорюємося перед Богом, і тоді падає будь-яка диявольська гординя, яка вимагає ідолопоклонства перед нею.
Боже, рятуй Україну! Боже, благослови синів і дочок України, які не хочуть ні перед ким іншим ставати на коліна, як тільки перед Тобою! Боже, ми розуміємо, що той, хто не воює за свободу, її недостойний, бо цю свободу, гідність ми отримали від Тебе! Ми в покорі схиляємо наші коліна, серця перед нашим упокореним на хресті Спасителем, щоб разом із Ним, воскреслим із мертвих, святкувати перемогу над дияволом і його слугами.
Боже благослови Україну та українське військо! Боже, рятуй усіх нас і даруй нам життя вічне у Твоїй вічній любові!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
