Звернення Глави УГКЦ у 144-й день повномасштабної війни, 17 липня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні неділя, 17 липня 2022 року, і український народ уже 144-й день стоїть і стримує на рідній землі повномасштабну російську навалу. Закриває своїми грудьми Європу від цього безжального, кровожерного, смертоносного ворога, який веде політику і війну випаленої землі.
Те, що відбувається в Україні, важко назвати війною. Це, властиво, суцільні військові злочини, які не припиняються ні вдень, ні вночі. Хтось говорить, що в Україні триває конфлікт… Це неправда. В Україні кояться злочини проти людяності: є злочинець і жертва.
Знову цієї ночі українська земля здригалася від російських ракет і бомб. Упродовж минулого дня ворог з ракет обстріляв нашу Черкащину. Тепер цілями стають насамперед сільськогосподарські угіддя і центри обробітку сільськогосподарської продукції.
Сьогодні зранку знову здригався наш зранений Миколаїв. Понад десять вибухів пролунало в цьому вимученому війною, зруйнованому південному місті. Було обстріляно північ України, Харківщину та Сумщину. Тільки за один день було здійснено близько сорока обстрілів прикордонних територій України.
Однак найбільш гарячі бої ведуться на Луганщині та Донеччині. Ворог посилює свої атаки. Хоче залякати мирне населення; прагне, щоб українці масово покидали свою Батьківщину. Але йому це не вдасться!
Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться.
Сьогодні серце, думки та молитви всіх українців линуть до Зарваниці, до цього національного марійського санктуарію, який входить до числа найбільших богородичних духовних центрів Європи. Зазвичай цієї неділі проводиться загальнонаціональна проща до Зарваницької чудотворної ікони Богородиці. На жаль, цього року через умови військового стану вона не відбудеться. Багато людей не зможуть прибути до цього місця через небезпеки, які чигають в усій Україні на будь-яке скупчення людей.
Але ми нині тут, у Зарваниці і будемо молитися. Наша молитва — за перемогу України, за наше українське військо, за нашу українську владу. Проситимемо в Богородиці про дар справедливого і справжнього миру для української землі, щоб злодій пішов геть із нашої хати, щоб убивства припинилися, щоб кров більше не окроплювала чорноземів української землі, нашої Батьківщини.
Хочемо принести перед милосердні материнські очі Богородиці плач, стогін, болі українського народу: мільйонів біженців, зокрема матерів і дітей, які змушені були покинути свої домівки і тепер не знають, як їм будувати своє майбутнє; а також тих, хто став жертвою цієї війни: поранених і зниклих безвісти…
Особливо молитимемося за українське військо, за синів і дочок України, які стали на захист Батьківщини, за тих, хто є на передовій, за поранених, полонених і за їхні родини. Ми віримо, що Господь Бог вислухає нас за заступництвом Його небесної Матері, явленої в Зарваницькій чудотворній іконі Богородиці, як це було щороку. Бо не було ще жодної молитви, промовленої в Зарваниці, якої б Він не вислухав. Ми сьогодні справді почуваємося як у материнському домі і чуємо, що над Зарваницею відкрите небо і Господь Бог є разом із нами.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови її дітей, які плачуть! Боже, утри сльози з облич, очей синів і дочок України! Боже, прийми наші молитви і даруй Україні довгожданий справедливий мир, який походить тільки від Тебе, — той справжній мир, який Ти залишив своїм учням і який ми передаємо, як Твої учні, за Твоїм благословенням стражденному Божому народові!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
