Звернення Глави УГКЦ у 151-й тиждень повномасштабної війни, 5 січня 2025 року
Христос народився!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Уже 151-й тиждень великої війни добігає кінця. Це був тиждень переступу, переходу від старого до нового. Ми завершили важкий 2024 рік і розпочали Новий 2025 рік надії.
Цей тиждень для України був справді кривавим. Під постійними російськими атаками із землі й повітря перебувають наші міста й села на Півдні, Півночі та Сході України. На Півдні Херсон і Запоріжжя щодня зазнають нещадних бомбардувань. На Півночі Суми і Харків героїчно тримають оборону. Вся наша увага і молитва нині прикута на Сході до маленького містечка Покровськ, яке має своє ім’я від покрову Пречистої Діви Марії та яке стримує величезну російську навалу.
За підсумками експертів, у 2024 році росія зуміла окупувати трохи більше як чотири тисячі квадратних кілометрів української території. При цьому вона втратила 420 000 своїх солдатів — ціла ворожа армія була розгромлена за рік.
Минає ще один рік воєнних злочинів росіян не тільки проти українського народу, а й проти власних людей, тому що їхні безумні правителі намагаються досягнути політичних цілей військовими методами. «Задумуйте задуми, та вони не вдадуться, бо з нами Бог», — співає в цей час український народ і наша свята Церква.
Столиця України щодня зазнає ударів з повітря різного типу. Щоночі лунають сирени повітряної тривоги, тому що російські дрони атакують Київ і Київську область. Такий удар столиця пережила в день Нового року, 1 січня, Були навіть пошкоджені приміщення Верховної Ради України в центрі міста, в урядовому кварталі.
Внаслідок цієї атаки тяжкої втрати зазнало наукове середовище України. Загинуло подружжя науковців — пані Олеся Сокур і пан Ігор Зима, які працювали в Інституті біології і медицини Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.
Біль, сльози, кров, але й велика надія, яка приходить від Бога… Тому ми дякуємо Господу і Збройним силам України за те, що ми живі й увійшли в цей новий рік. Дякуємо Богу, що дарує нам новий шанс, нове життя, щоб чинити добро, любити, захищати Батьківщину і здобувати справедливий мир. Тому ми хочемо, щоб світ вкотре чув: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Цього тижня ми мали й радісні події. Україна повернула 189 наших полонених хлопців. Серед них — бійці Нацгвардії, які потрапили в полон, захищаючи Чорнобильську атомну електростанцію ще на початку війни. Це означає, що майже три роки вони провели в російському полоні, але сьогодні повернулися додому і розпочинають цей рік надії.
Святкуючи це Різдво, слухаючи колядки, вертепи, які підготувала українська молодь, ми маємо відчуття, що радість зі смутком об’єдналися. Ми святкуємо радісне свято Різдва Христового і тішимося, що Господь є з нами. Але наша молодь плаче і сумує через щоденні втрати своїх ровесників на фронті.
Та попри все, наша молодь колядує. Цікаво, що виступи кожної групи колядників перетворюються на волонтерську діяльність, тому що українці збирають кошти, щоб допомогти нашому війську і тим, хто постраждав від цієї війни.
Сьогодні прагну запросити всіх українців в Україні та за кордоном творити такі гурти колядників. Колядуймо! Нашою прабатьківською піснею, якою величаємо народженого між нами Спасителя, ми можемо чинити багато добрих діл, перетворюючи новий рік на рік добрий, — рік Божого благословення.
Ми відчуваємо, що в серцях українців знайшло глибокий відгук запрошення Папи Франциска ввійти в новий рік як паломники надії. Минулої неділі та й в інші дні цього тижня в наших катедральних і прокатедральних соборах, відпустових центрах наші владики відкрили ювілейній двері року надії.
Наш зранений, змучений війною народ так потребує знаків надії! Він потребує Божої благодаті, яка надає нам повний відпуст, тобто звільняє нас не тільки від провин за гріховні вчинки, а і від їхніх наслідків у нашому житті. Тому ми вирушаємо в цей рік, тримаючи за руку новонародженого Спасителя.
Цієї неділі ми святкуємо навечір’я Богоявлення. В нашому обряді Богоявлення Господнє — це особливий момент омивання йорданською водою, — момент оновлення благодаті Таїнства Хрещення кожного з нас, момент нашого відродження.
Вітаю всіх вас із прийдешнім великим святом, навечір’я якого вже сьогодні ми святкуємо. У нашому народі навечір’я Богоявлення має подібні народні звичаї до навечір’я Різдва Христового. Ми засядемо за святвечірній стіл, що дасть нам нагоду відчути силу Божої благодаті, якою сьогодні омивається Україна.
Боже, благослови Україну! Господи Ісусе Христе, завтра Ти прийдеш на український Йордан над Дніпро, щоб зануритися в його води, узяти на себе наші гріхи, але сповнити нас силою благодаті Святого Духа, який ширяє над Україною. Боже, благослови наше військо, наш народ, наших дітей Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.
Христос народився! Славімо Його!
