Звернення Глави УГКЦ у 152-й день війни, 25 липня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні понеділок, 25 липня 2022 року, і Україна переживає вже 152-й день цієї великої, жахливої, святотатської війни.
Ворог усю ніч атакував Дніпропетровщину. Було випущено десятки різних видів бомб, снарядів, ракет по містечках і селах цієї землі, території, на якій тривають жнива. Селяни збирають хліб і ворог намагається знищити зібраний врожай.
Найтяжчі бої відбуваються на Луганщині та на півночі Донецької області. Осердям постійних сутичок, військових штурмів і атак є міста Краматорськ, Бахмух і Слов′янськ. Цієї ночі був знову жахливо обстріляний Харків. Близько 20 ракет було випущено по цьому багатостраждальному українському місту. Під вибухами знову здригався цієї ночі наш Миколаїв. Україна у вогні…
Але Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться.
Ми дякуємо Господу Богу і Збройним силам України, що дожили до цього ранку, бачимо світло денне і можемо стояти в молитві перед Божим обличчям.
Упродовж останніх днів ми крокуємо дорогами мудрості християнської молитви, вчимося, про що нам слід молитися. Це певний досвід Церкви моління у Святому Дусі, бо саме Він нас цього навчає. Ми згадували, що молитву треба починати з подяки і продовжувати — покаянням.
А сьогодні я б хотів роздумати над третім видом молитви, яким є молитва заступництва. Ця молитва полягає в проханні, проте не за власні потреби, не за себе, а за ближніх, за тих, хто поряд, кому, можливо, зараз тяжче, ніж мені.
Молитва заступництва — це особливий вид спасенної молитви нашого Спасителя, який молився до свого Небесного Отця за своїх учнів і за тих, хто увірує в проповідь апостолів. Цю молитву підносить до небес за всіх нас Пречиста Діва Марія.
Ми маємо ікону молитви заступництва у стародавньому соборі Святої Софії в Києві. Богородиця, Київська Оранта, Нерушима Стіна, день і ніч стоїть із піднесеними вгору руками і молиться: за місто, за народ, за Українську Державу.
Навчімося сьогодні цієї молитви заступництва. Бо часом ми відчуваємо обов’язок молитися за тих, хто ніколи не молиться, хто з певних причин не може, не вміє молитися, хто перебуває в лабетах гріха, мучиться в кайданах злого духа. Тією молитвою мати молиться за своїх дітей, а мати Церква, церковна спільнота, — за кожну людину, яка доручена її опіці.
Ця молитва вчить нас духовного альтруїзму — ставити на перше місце добро ближнього. Бо, властиво, здатність шукати добра для ближнього і є справжнім змістом любові. Коли ми хочемо молитися за ближніх, то маємо знати їхні потреби, до них прислухатися.
У цій молитві ми приносимо перед Господнє обличчя плач, сльози, страждання, прохання Божого народу, усіх тих людей, кого ми зустріли впродовж дня, кого ми почули, хто просив нас за нього молитися.
Сьогодні прошу всіх вас, хто практикуватиме молитву заступництва: помоліться за тих, що зараз перебувають у зоні бойових дій, зокрема за наших військовослужбовців, синів і дочок України, які захищають Батьківщину, і за цивільних людей, які опинилися у вогняній пастці цієї жорстокої війни, за тих, хто щодня чує гуркіт зброї. Помолімося за тих, на чиї голови, за словами Папи Франциска, наш ворог щодня «випускає дощ вогняних ракет» і хто є безборонним перед озброєним до зубів ворогом. Молімося молитвою заступництва за нашу Україну та за її дітей.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови український народ! Боже, утри сльози тих, хто плаче! Боже, потіш засмучених! Боже, надихни тих, хто втрачає надію! Боже, благослови народ Твій, благослови спадкоємство Твоє!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
