Звернення Глави УГКЦ у 159-й день війни, 1 серпня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Сьогодні понеділок, 1 серпня 2022 року, і український народ уже 159-й день стоїть у нерівній борні з агресором, відбиваючи щоденні потужні атаки російської армії на нашу Батьківщину. Наш народ стікає кров’ю… Але захищає своє. Боронить свою землю в любові до Бога і ближнього.
За ось уже понад 5 місяців війни ворог у 60 разів більше атакував цивільні об’єкти, цивільні споруди, цивільних людей, аніж військових. Тож бачимо, що справді йдеться про геноцидні наміри нападника, який прийшов для того, аби вбивати український народ.
Упродовж доби знову здригалася українська земля і, на жаль, лилася людська кров. Багато людей загинуло, багато було поранено… З тої інформації, яка надходить із фронту, бачимо, що ворог невпинно наступає на Донеччині. Проте успіху не має. Велике військо накопичується на Півдні, на Херсонщині. Вже другий день поспіль страждає Миколаїв. Лише за вчора по місту було нанесено 20 ракетних ударів. Цієї ночі воно знову опинилося у вогні.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Щобільше, Україна думає не тільки про себе, а й про те, як нагодувати голодних у цілому світі. І от саме сьогодні, 1 серпня, має вийти перший хлібний караван з Одеси, щоби вивезти українське зерно й нагодувати голодних по різних країнах. Це дуже особливий момент, від якого залежить доля мільйонів. Тому помолімося за успіх цієї благородної справи, бо ворог нищить хліб навмисне. Тільки на Запоріжжі впродовж останніх місяців росіяни навмисно знищили 40 тисяч тон українського зерна.
Але Господь Бог благословить усіх нас. Він є Тим, хто дає нам хліб наш щоденний, як ми молимось про це в «Отче наш». Тому вкотре повторю: «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!».
Сьогодні продовжимо подорож дорогами мудрості й досвіду християнської молитви. У попередніх роздумах ми розглядали її передовсім як звернення людини до Бога, яке має різні форми, способи, зміст. Але молитва — це щось більше, ніж звернення. Це — діалог, коли людина говорить до свого Творця і Спасителя, а Отець промовляє до своєї дитини.
І ось тепер я хотів би запросити вас до особливого моменту в нашому навчанні правильної молитви — молитви слухання. Бо, якщо ми не вміємо слухати, слухати Бога, який до нас звертається, нам відповідає, то дуже швидко в такій нашій молитві-зверненні до Нього можемо розчаруватися. Тому молитва слухання — це невід’ємна частина духовного життя людини. У діалозі з нашими ближніми, лише навчившись їх слухати, ми будемо їх розуміти. Тоді наше спілкування стане повноцінним, зрілим та плідним. Щось подібне відбувається і в молитовному житті.
Молитва слухання дуже особливо відкривається нам на прикладі пророка Іллі. Саме завтра ми святкуватимемо його пам’ять в Україні. Пророк на горі Хорив слухав Бога, який до нього наближався, і намагався розпізнати момент Його присутності. Не у буревії, не у громі й блискавці, але в легенькому подуву вітерця прийшов до нього Бог.
Навчімося і ми слухати в молитві нашого Бога! Зазвичай у духовній практиці молитву слухання називають молитвою зі Святим Письмом, Божим словом або Lectio Divina, — це старовинна монаша практика спілкування людини з Богом. Святе Письмо — не просто букви чи слова. Це — живе Боже слово, яким Він звертається до нас сьогодні. Нам треба вміти правильно Його слухати, читаючи Святе Письмо.
Отож запрошую вас до цієї школи моління Святим Письмом, яке має різні дуже важливі кроки для зближення зі словом Божим, щоб його почути, а відтак ним жити. Читаймо Святе Письмо щодня! Як це робити? Взнаємо разом на наступних зустрічах.
Боже, благослови Україну. Боже, почуй нашу молитву. Боже, промов до нас твоїм животворним Словом, яке визволяє, покріпляє і підносить. Ми з пророком кажемо Тобі сьогодні: «Говори до нас, Господи! Слуга Твій, слуги Твої, діти Твої готові Тебе слухати».
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
