Звернення Глави УГКЦ у 161-й день війни, 3 серпня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні середа, 3 серпня 2022 року, і Україна та український народ переживають уже 161-й день великої кривавої війни.
Лінія фронту — це лінія вогню. Упродовж останньої доби вздовж усієї цієї лінії російські війська нещадно поливали українську землю різного виду зброєю: гарматами, авіабомбами, ракетами, реактивними снарядами. Вчора загинуло багато цивільних, зокрема на Донбасі. Лінія фронту тягнеться на майже 3000 км: від Харкова на півночі до Херсона й Миколаєва на півдні. Наші міста, про які чуємо щодня, Миколаїв і Харків, знову стали жертвами масованих ударів. Учора від ракет, які росіяни випустили з Каспійського моря, постраждала навіть Львівщина. Дякувати Богові, що більшість із них нашим військовим вдалося знищити. Україна стікає кров’ю…
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Сьогодні ми вкотре дякуємо Богові за те, що живі. Дякуємо Збройним силам України за те, що вони, можливо ціною власного життя, подарували нам цей ранок, можливість бачити схід сонця і стояти перед Божим обличчям.
Відтак продовжмо мандрівку дорогами мудрості християнської молитви. На днях ми розпочали навчання у школі слухання Бога — духовне зближення зі Святим Письмом, Божим словом, яке є і повинно бути важливим елементом спілкування з Господом. Lectio divina, молитовне читання Біблії, — це частина християнської молитви ще від витоків Церкви і водночас сучасний спосіб слухання Бога.
Вчора ми розглянули п’ять важливих кроків спілкування з Господом при помочі Святого Письма, які дають нам можливість відчути подих Духа Святого через слово Боже. І говорили про необхідність першого з них — приготування: як правильно обрати текст і про потребу його поділу.
Сьогодні зробімо наступний — прочитання обраного нами або рекомендованого Церквою тексту. Цей другий крок подібний до знайомства людей. При першій зустрічі ми приглядаємося до особи: як виглядає, якого кольору її волосся, як спілкується… А коли звертається до нас, то уважно слухаємо те, що вона каже. Аналогічно другий етап читання Святого Письма — це перше знайомство з Тим, хто промовляє до нас через своє слово.
Читаючи уривок, поставмо собі два запитання. Перше: яким є Бог, який зараз до мене говорить? Євангелисти частково описують нашого Бога-Цілителя, який зближається до людини, який над нами милосердиться. Є різні елементи, конкретні акценти, котрі натхненний текст благовістує про Бога, який нам об’являється. Звернімо на це увагу!
Також, читаючи цей короткий текст, можливо вже давно відомий, намагаймося не пропустити жодного слова, жодної коми і задаймо собі друге запитання: а що мене в ньому найбільше вразило? Що те Боже слово, яке я щойно прочитав, у мені викликало, чим зачепило? Це і є найважливіший плід першого читання-знайомства з Тим, кого ми хочемо слухати, намагаючись молитися Святим Письмом. І Господь Бог щодня нас чимось дивуватиме, заторкуватиме, щось промовлятиме.
Хочу сьогодні звернутися до всіх вас із проханням. В Україні немає жодної сім’ї, яку б не зачепила війна. Мабуть, нема жодної родини, де би чоловік чи жінка, діти, рідні, близькі не були мобілізовані й не перебували на фронті. І всі ті, які мають дітей у лавах Збройних сил України, відчувають, як із моменту мобілізації дитини їхнє життя змінилося. Щодня чоловік, чия жінка на фронті, або жінка, чий чоловік на фронті, мама, чий син або донька в лавах ЗСУ, живуть у тривозі за них, стоять перед Божим обличчям, невтомно за них молячись. Тому кожна можливість поспілкуватися з ними — це наче промінчик сонця, надії і дяка Богові за те, що вони живі. Тож хочу, щоб увесь світ помолився за рідних та близьких, чиї діти, чоловіки, жінки воюють, захищаючи Україну. Адже сьогодні на захист Батьківщини став увесь український народ. Нехай матері, жінки, діти відчують, що з ними вболіває за наших воїнів ціла Церква. Нехай відчують молитовну підтримку вселенської спільноти Христових учнів.
Боже, благослови Україну. Боже, благослови всіх тих, які моляться за своїх дітей, що захищають Батьківщину. Боже, вислухай плач матерів, які втратили зв’язок зі своїми дітьми і не знають їхньої долі. Боже, благослови Україну перемогою над ворогом і дай нам довгоочікуваний справедливий мир.
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
