Звернення Глави УГКЦ у 161-й тиждень повномасштабної війни, 16 березня 2025 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Минає вже 161-й тиждень повномасштабного вторгнення російських окупантів на мирну українську землю. Цей тиждень, мабуть, ввійде в історію як час пошуку миру для України на найвищому міжнародному рівні. Проте агресор відповів на ці зусилля світового співтовариства ескалацією, не тільки черговими атаками на лінії фронту, а й ударами по мирних містах і селах України.
Найбільш цинічним був ракетний удар по Одеському морському порту. Ворог влучив в іноземне судно, яке завантажувало зерно, щоб годувати людей у країнах, що потребують допомоги. Загинуло чотири громадянина Сирії.
Під ракетно-дроновими ударами опинилися також такі міста Півдня України, як Дніпропетровськ і Кривий Ріг. Внаслідок потужної атаки на Півночі Батьківщини постраждали Харків і Суми. Незважаючи на ці тяжкі дні як для наших дипломатів, так і для наших військових, ми отримали один знак потіхи й солідарності.
Цього тижня до нас завітала делегація Католицької Церкви зі США. Єпископська конференція Америки має окремий Офіс для допомоги Церкві у Східній Європі. Цей Офіс отримав нового очільника, єпископа Джеральда Вінке з дієцезії Саліни, штат Канзас. Перше, що зробив новий керівник разом зі своєю командою, — це приїхав до України, до нашого Патріаршого собору в Києві. Цей вияв трансатлантичної солідарності між католиками Америки і України творить простір життя, подає приклад політикам, дипломатам, державним діячам, як можна і потрібно підтримувати Україну, будувати мир. Тому ми сьогодні хочемо вкотре сказати із серця нашої Батьківщини, із золотоверхого Києва: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Ця неділя називається другою неділею Великого посту. Ми завершили вже другий тиждень великопісного шляху до Воскресіння Христового. І сьогодні слово Святого Євангелія, яке ми чули в наших храмах, розповідає нам про оздоровлення розслабленого, яке сталося завдяки відважному вчинкові.
Друзі принесли свого хворого приятеля до Вчителя і Спасителя. Але оскільки в тому домі, де навчав Ісус Христос, не було місця, чоловіки розібрали стелю і спустили недужого перед Його очі. Любов до ближнього, братерська підтримка творять простір, у якому Господь Бог може чинити чуда, зокрема здатний підняти з ложа того, хто довго чекав цього моменту оздоровлення.
Наприкінці цього тижня ми в Україні відзначали День добровольця. Складаю сердечну подяку тим, хто за велінням сумління в найтяжчий момент для нашого народу пішов захищати Батьківщину, показуючи на практиці, як любити свій народ, рідну землю. Постараймося в духовний спосіб зрозуміти ціну солідарності добровольців. Завдяки цим дівчатам і хлопцям ми сьогодні живі і можемо молитися. Завдяки їхній любові до ближнього Господь Бог творить велике чудо в тілі українського народу, обновлює наші сили, підіймає нас, можливо, з ложа розпачу, розслабленості серед багатьох непевних моментів і дає нам світло надії.
Водночас дякую нашим волонтерам, які за велінням сумління принесли до стіп Учителя свою Батьківщину. Завдяки їм нині промовляє до нас наш Спаситель: «Прощаються тобі гріхи твої. Встань, візьми твоє ложе і ходи».
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наших дітей, дівчат, хлопців, які вміють любити Бога і Батьківщину! Боже, поблагослови всіх тих, хто творить діла милосердя, хто, як доброволець і волонтер, рятує сьогодні життя в Україні! Боже, благослови нашу українську землю Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
