Звернення Глави УГКЦ у 165-й день війни, 7 серпня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Сьогодні неділя, 7 серпня 2022 року, і український народ ось уже 165-й день стоїть у нерівній боротьбі з російським агресором. Ми, як народ, боронимо свою Батьківщину, яку покликані любити. Батьківщину, де Господь дав нам дар народитися і виростати, яка є нашим неоціненним даром від Нього.
Упродовж цієї ночі й останнього дня українська земля, наша Батьківщина, здригалася під російськими бомбами, ракетами, ударами авіації і артилерії. Було обстріляно Харків — три райони цього великого міста палають. Миколаїв ворог щодня методично знищує жахливими так званими ковровими бомбардуваннями. Цієї ночі масовано обстріляно Дніпропетровщину. Криворізький район, місто Нікополь — ракетами, які пошкодили газопроводи, лінії електропередач.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться! Попри те, що кожного дня змушена оплакувати нові й нові жертви російської агресії.
Сьогодні хочу продовжити роздуми над великим скарбом, який Господь Бог у Дусі Святому дарує людині, — над християнською молитвою. Вчора ми закінчили розгляд молитовного читання Святого Письма. За наступні кілька днів хочу, щоб ми з вами побачили, як Боже Слово в житті Церкви перетворюється на найсильнішу духовну молитву, найсильнішу молитву споглядання Бога. Ту, яку ми всі дуже добре знаємо, хоча і не завжди розуміємо, що вона справді є промовленим Божим словом у житті Церкви.
Йдеться про Ісусову молитву, що є невпинним прикликанням Божого Милосердя, Божого імені й має в історії Церкви дуже важливе значення. В монашому житті її називають «справжнім духовним мечем», яким перемагають всякі наві́ти диявола. Ця коротка контемплятивна, медитативна молитва зродилася з текстів Святого Письма. Ми читаємо, що найпоширенішим зверненням різних людей, зокрема Єрихонських і Капернаумських сліпців до Ісуса Христа, жінки хананеянки, була фраза: «Господи, Сину Давидів, помилуй мене!». І вона так глибоко зачепила молільників та слухачів Божого Слова, що трансформувалася саме у слова Ісусової молитви: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного чи грішну!». І цю фразу постійно — упродовж дня, тижня, року, цілого свого життя — повторює Божий народ, як п’ятий крок молитовного читання Письма, який ми вчора вчилися робити. Інколи ця молитва скорочується — стає ще концентрованішою. Із багатьох слів залишаються лише два: «Господи, помилуй». Кожен із нас багато разів молився її на Божественній Літургії. Перша частина фрази — «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий» — вказує на те, ким є Бог, а друга — «помилуй мене грішного» — ким є я. Господь — милосердне Джерело життя і спасіння, а я — прохач Божого Милосердя, Його Любові. Зустріч цих двох дійсностей творить чуда. Заохочую вас молитися цією контемплятивною, медитативною молитвою постійного призивання Божого імені, бо Святе Письмо каже: «Вони обступили мене, але іменем Господнім я переможу їх». Нехай ім’я Господнє, прикликане в Ісусовій молитві, стане силою нашої перемоги.
У цей недільний день я хотів би особливо звернутися до тих наших братів і сестер, яких, на жаль, сьогодні світ називає «біженцями». До тих, хто був змушений залишити свою Батьківщину і розсіятися країнами Центральної, Західної Європи, а також по інших частинах світу.
Дорогі сини і доньки, діти України! Прошу вас будьте гідними амбасадорами вашої Батьківщини. Адже світ, зустрічаючи вас, хоче у вашому обличчі бачити, чути, зустріти Україну. Прошу вас, зберігайте свою культуру, мову, церковну й релігійну тотожність. Прошу, вливайтеся в наші українські громади, які існують у тих країнах, де перебуваєте. Дбайте про християнське та національне виховання дітей. Дуже прошу, не надуживайте гостинністю тих народів, які вас приймають. Не будьте лише споживачами їхньої допомоги, але активно долучайтеся до праці, до того, щоби примножувати спільне благо тої країни, яка сьогодні стала для вас новою домівкою. Інтегруйтеся в її життя. Але усіма силами протидійте асиміляції, зникненню вашої особистої культурної, національної тотожності. Як каже наш Кобзар: «Чужому научайся, свого не цурайся». Будьте голосом України до світу!
Боже, благослови Україну! Благослови наш український народ. Дай нам силу Твоїм іменем перемагати зло. Поблагослови наше військо. І дай, щоб на українську землю прийшов довгожданий, справедливий, твій Божий мир.
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
