Звернення Глави УГКЦ у 181-й тиждень повномасштабної війни, 3 серпня 2025 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Цієї неділі минає 181-й тиждень від початку повномасштабного вторгнення злочинної російської армії на мирну українську землю.
Це знову був тиждень великого болю, трагедій на нашій Батьківщині. Особливо болить серце за нашу столицю. У ніч на 31 липня Росія завдала по Києву масованого комбінованого удару. Сталася велика трагедія. Загинула щонайменше 31 людина. Близько 160 осіб отримали поранення. Тієї ночі постраждала найбільша кількість дітей від початку повномасштабного вторгнення: п’ятеро загинуло, ще шістнадцятеро були тяжко поранені.
1 серпня оголошене в Києві Днем жалоби. Ми молимося за невинно убієнних жертв цієї злочинної терористичної акції. Обіймаємо усіх постраждалих.
Підсумовуючи липень, можемо сказати, що це був героїчний місяць. Дякуємо Збройним силам України, нашим дівчатам і хлопцям на фронті, за те, що вони вистояли на своїх позиціях і зуміли захистити нашу Батьківщину. Понад 33 тисячі російських військових було вбито чи безповоротно поранено. Україна героїчно бореться і обороняється.
Цього тижня відбулася ще одна важлива подія, на яку дуже чекало наше суспільство. 31 липня наші законотворці відновили незалежність антикорупційних інституцій в Україні – саме те, чого вимагала українська молодь. Дякуємо нашій владі за те, що вона прислухалася до голосу сумління українців. Проте всім нам слід і надалі докладати зусиль, щоб у кожному вимірі нашого життя – державному, суспільному й особистому – нульова толерантність до корупції стала частиною нашої культури, нашого способу життя. «Ні» корупції означає «ні» нищенню зсередини нашої держави та її інституцій.
На завершення тижня складаємо подяку тим, хто підтримував Україну, допомагав їй, молився за нас. І вкотре проголошуємо на весь світ: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Цього тижня, 29 липня, Україна, наш народ і наша Церква відзначали 160-річчя з для народження праведного митрополита Андрея Шептицького, якого українці назвали своїм новітнім Мойсеєм, що веде нас до істинної свободи в Ісусі Христі.
Ми вслухалися в його безсмертний, духовний заповіт, написаний у липні 1923 року – лист до папи Пія XI, у якому митрополит Андрей, повертаючись до Львова, бере благословення на мученицьку смерть. У цьому листі митрополит каже, що все те, що він робив у житті і проповідував, було спрямоване на християнізацію думки, вчинків і навіть патріотичних почуттів свого народу – з турботою про його вічне спасіння.
Сьогодні ми дякуємо Господу Богу за дар життя нашого великого митрополита. Висловлюємо вдячність нашим єврейським братам, адже нам було приємно дізнатися, що єврейська громада Києва теж святкувала цю пам'ятну дату. Вони згадують митрополита Андрея як того, хто в роки Другої світової війни організував величезну церковну акцію для порятунку євреїв під час Голокосту.
Ми закликаємо всіх глибше пізнати постать цього великого діяча – керманича нашої Церкви, і молитися за його якнайшвидшу прославу, за завершення процесу його беатифікації.
Цього тижня молодь нашої Церкви з України та різних куточків світу прибули до Вічного міста, щоб узяти участь у Ювілейній прощі молоді. Папа Лев XIV тепло прийняв світову молодь і назвав її «світлом для світу», скеровуючи слова Христа до молодих християн нашого часу.
Я дякую нашим дівчатам і хлопцям, які взяли участь у цьому паломництві. Водночас хочу запросити всіх вас до Києва. 16 серпня цього року – у межах святкування 30-річчя відновлення Київської митрополії і 20-річчя повернення Глави Церкви з його осідком до Києва – ми проведемо молодіжну прощу в Патріаршому соборі Воскресіння Христового. Тож, дівчата і хлопці, чекаю на вас 16 серпня в нашому соборі в Києві.
Цієї неділі, 3 серпня, ми здійснили чергову щорічну Загальнонаціональну прощу до древнього Галича, до Крилоса. Там нас вітала Крилоська чудотворна ікона Богородиці.
Древній Галич – місце духовної сили для нас кожного з нас, – місце, де б'є княже джерело, княжа криниця. Саме Глава нашої Церкви у своєму титулі Верховного Архиєпископа Києво-Галицького зберігає зв'язок між Києвом і Галичем, у якому вибудовувалася вісь нашого національного культурного життя і свідомості Київського християнства як європейського феномена.
Дякую всім, хто прибув на це паломництво. Бо справді, ми сьогодні молимося за те, щоб Європа усвідомила Україну як частину своєї культури і свого простору.
Ми просимо: Мати Божа, рятуй Україну! Мати Божа, Крилоська покровителько, покрий Україну своїм небесним покровом! Господи, зупини війну і благослови нашу Україну Твоїм справедливим, небесним миром.
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
