Звернення Глави УГКЦ у 199-й тиждень повномасштабної війни, 7 грудня 2025 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Ось минає вже 199-й тиждень великої війни — повномасштабного вторгнення, яке принесла росія на нашу мирну українську землю.
Цього тижня знову палали українські міста і села — ворог щоночі їх атакував дронами та різного виду зброєю. На всій лінії фронту йдуть важкі бої. Ми вкотре молилися за Покровськ і Мирноград на Донеччині, за Гуляйполе на Запоріжжі, за Херсон, який став епіцентром російських атак. У ніч на 3 грудня росія майже повністю знищила Херсонську теплоелектроцентраль — місто залишилося без світла й тепла.
Цього тижня ми вкотре почули про зусилля міжнародної спільноти, докладені для того, щоб у дипломатичний спосіб зупинити агресора. Але росія знову заявила, що готова воювати проти Європи хоч сьогодні. На тлі мирних перемовин ця погроза виглядає дуже показово. Цікаво, що очільниця європейської дипломатії Кая Каллас наголосила, що за останні 100 років росія напала на 19 держав, які ніколи з нею не воювали і не хотіли воювати.
Цього тижня ми із вдячністю молилися за Збройні сили України, які 6 грудня, у день Святого Миколая, відзначили своє свято. Саме Збройні сили України сьогодні є справжніми миротворцями, які зупиняють вбивчу руку російського агресора, творять простір миру для цивільного населення України і своїми грудьми захищають Європу від нової великої війни.
Дівчата і хлопці, дякуємо вам за те, що ми живі! Дякуємо за кожний прожитий день для наших міст і сіл, які ви захищаєте, закриваючи небо й зупиняючи ворога на лінії фронту. Вкотре ми хочемо, щоб увесь світ почув, що Україна зранена, але не скорена. Наші збройні сили як всенародне військо ціною власного життя боронять українську землю.
Ми хочемо, щоби всі почули, що Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Вчора Україна і весь світ вшановували памʼять святого Миколая, Мир-Лікійського чудотворця, який, особливо для наших діточок, є іконою втіленої Божої любові. Під час війни, коли ворог сіє злобу і ненависть, святий Миколай приносить нам добро, милосердя і справжній християнський затишок, який ми створюємо через служіння в любові.
Ми сьогодні хочемо подякувати всім, хто став руками доброго святого Миколая. Хочемо подякувати всім діточкам, які були чемними і написали свої листи до святого Миколая. Хочемо подякувати святому Миколаєві за те, що молиться і заступається за наших дітей, які є найвразливішою частиною українського суспільства під час цієї великої війни.
У цей день його памʼяті ми всі хочемо бути руками Божого милосердя та любові до найбільш потребуючих і найслабших. Служіння в любові в час війни робить кожного з нас руками Божими, через які Господь дбає про свій народ.
Я вітаю вас з Австралії, з далекого, але водночас близького міста Мельбурна. Цього тижня тут, у серці української католицької єпархії, відбувається перша в історії сесія Постійного Синоду Єпископів нашої Церкви. Сьогодні тут, у цьому соборі Святих апостолів Петра і Павла в Мельбурні, ми служили Божественну Літургію разом із нашою українською громадою. Постійний Синод, прибувши до Австралії, найперше є свідком того, що матір-Церква з України дбає про своїх дітей у всьому світі, навіть у далекій Австралії.
Постійний Синод, відповідно до нашої традиції, безперервно рухається, відвідуючи наші єпархії, екзархати в різних країнах і континентах. Так ми будуємо єдність нашої глобальної Української Греко-Католицької Церкви. Відвідування української громади дуже важливе, щоб щораз глибше віднаходити внутрішні ресурси стійкості нашого народу, взаємної співпраці, підтримки й допомоги всім потребуючим в Україні.
Візит Постійного Синоду до Австралії має великий міжнародний вимір. Ми зустрічаємося із представниками австралійської влади, ведемо адвокаційну діяльність щодо України. І знаменно, що саме цими днями, коли відбувається візит нашого Синоду, Австралія оголосила про надання 95 мільйонів австралійських доларів допомоги для України.
Особливо ми відчуваємо солідарність Католицької Церкви в Австралії. Ми мали зустріч і з президентом католицького єпископату в Австралії архиєпископом Перту, відвідали архиєпископа Мельбурна, мали можливість розповісти про болі та надії України. І, що дуже важливо, одержали запевнення в солідарності й підтримці. Ми постійно чули, що католики Австралії щоразу, коли збираються на Літургію, на Євхаристію, моляться за Україну, підтримують її, підтримують зболений український народ.
Ми сьогодні просимо: Господи, почуй наші молитви! Господи, почуй молитви всієї Католицької Церкви в усьому світі, яка тебе благає про мир в Україні! Боже, благослови Збройні сили України, дай їм мужність, стійкість бути руками Божого миру в Україні та Європі!
Боже, благослови дітей України, які страждають від цієї війни! Боже, допоможи віднайти всіх тих, кого ця війна розкидала по світу! Допоможи повернути додому розсіяних і відбудувати все зруйноване!
Боже, памʼятай про всіх, які терплять у цю хвилину! Ми просимо про зцілення поранених, віднайдення тих, які пропали безвісти. Просимо про їхні родини, молимося за братів і сестер на окупованих територіях.
Господи, зупини війну і благослови нашу багатостраждальну Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
