Звернення Глави УГКЦ у 231-й день війни, 12 жовтня 2022 року
У щоденному відеозверенні до українців і всіх людей доброї волі Блаженніший Святослав розповів про ситуацію на фронті, продовжив серію роздумів про джерело стійкості українського народу й уділив архиєрейське благословення.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри! Сьогодні середа, 12 жовтня 2022 року, а в Україні вже 231-й день жахливої, кровопролитної, святотатської війни.
Вчора Україна пережила другу хвилю терористичних атак з боку росії у вигляді масованого ракетного обстрілу. Постраждала вся Україна — від Сходу до Заходу, під Півдня до Півночі. За ранковими повідомленнями, ворог випустив по Україні за кілька годин одну балістичну і 28 крилатих ракет, 20 з яких збила наша ППО. Завдав ударів 14 дронами-камікадзе, які несли вибуховий заряд великої сили, 13 авіаударів, 40 ударів реактивних систем різного типу.
Знову страждання, біль, сльози, кров наповнили серця мільйонів українців. Знову палали українські міста і села.
Водночас на всій лінії фронту йдуть тяжкі бої. Особливо болить наше серце за місто Запоріжжя, яке стало осердям щоденного удару з боку росії великою кількістю ракет одночасно.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Ми дякуємо Господу Богу і Збройним силам України, що цього ранку живі, що бачимо ранкове сонце і можемо стояти перед Божим обличчям. Дякуємо, що можемо благословляти українську землю і молитися за її багатостраждальний народ.
Ми продовжуємо роздуми про стійкість серед болю, якого так у нас тепер багато… Нас болить те, що сьогодні ворог чинить із нашим народом. Як правильно переживати біль? Як правильно поводитися в таких тяжких, драматичних обставинах?
І ось сьогодні я хочу з вами роздумати над плодом мудрості нашого багатостраждального народу, який каже нам голосом своїх героїв, мучеників, страстотерпців, що для правильного переживання болю треба віднайти його сенс, зміст і значення. Справді, існує біль, що дозволяє нам зростати, допомагає ставати ближчими до Бога і до людей. Але витримати біль означає не змусити його зникнути, а швидше обернути його на певну мудрість, знайти в ньому якесь значення. І от саме чеснота стійкості допомагає нам біль перетворити на мудрість, страх на хоробрість, а страждання на міцність.
Між болем і стражданням існує відмінність. Інколи в нас не існує іншого вибору, як відчувати біль, але страждання — це те, як ми ставимося до свого болю. Щоб допомогти пацієнтові пережити страждання, лікарі часом радять йому описати власний біль. Опис болю, рефлексія, роздуми над ним дозволяють дистанціюватися від нього. Ми здатні обирати сенс, який вкладемо у свій біль.
Ми, християни, маємо силу від нашого стражденного розп’ятого Спасителя євангелізувати наш біль, наповнювати його новою силою воскреслого Христа. Мученики терпіли неймовірний біль, сприймаючи його як глибинний релігійний досвід, як свідчення воскресіння, життя після смерті.
Найбільшої шкоди біль завдає особі тоді, коли залишається прихованим. Однією з ознак стійкості є вміння визначити, який біль вартий нашої уваги, а який ні. Бо не кожна прикрість, не кожний біль має значення. Часом треба справді вміти надавати правильного сенсу тому болю, який повинен мати зміст і стає кроком у досягненні нашої мети. Коли долаємо біль, слід зосередитися на реальності перед очима, а не на завтрашніх викликах. Від болю не треба втікати. Його слід за допомогою стійкості перетворювати на мудрість, — мудрість Христового хреста.
Сьогодні я хочу, щоб ми всі разом помолилися за тих, хто страждає. Бо найгірше нам тоді, коли ми не розуміємо сенсу нашого болю. Сучасна культура споживання, властиво, начебто вихолощує сенс людських страждань, знечулює наше тіло, а найгірше, знечулює наше сумління. Помолімося за тих, хто страждає, хто є учителем християнської мудрості через християнський сенс, що його ми повинні вкласти в наші болі та страждання, яких ми часом не вибираємо, але можемо перетворити на мудрість, на нашу прославу Христа, яка освітлює обличчя народу-мученика, народу-страждальця.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наше українське військо, наших дівчат і хлопців, які сьогодні захищають український народ! Боже, підтримай тих, кому сьогодні найбільше болить! Боже, підтримай тих, хто страждає, щоб цей біль їх не зламав! Боже, поблагослови нашу землю Твоїм небесним, справедливим миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.