Звернення Глави УГКЦ у 235-й день війни, 16 жовтня 2022 року
У щоденному відеозверенні до українців і всіх людей доброї волі Блаженніший Святослав розповів про ситуацію на фронті, закликав до молитви за українські сім’ї, на плечі яких впало випробування війни, й уділив архиєрейське благословення.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні неділя, 16 жовтня 2022 року, і український народ уже 235-й день відбиває щоденні атаки російського агресора. Стоїть незламно, мужньо, як одне ціле перед обличчям несправедливого агресора.
Знову впродовж минулої доби здригалася українська земля. Ворог атакує позиції наших військ на Харківщині та Донеччині. Невпинно обстрілює Південь нашої Батьківщини, Запорізьку область, Дніпропетровщину та Миколаївщину. Росіяни випустили по Україні 5 ракет, завдали 23 авіаудари, здійснили 60 реактивних ударів системами різного типу. Постраждало близько 30 населених пунктів України. Цієї ночі найбільше постраждало місто Нікополь на Дніпропетровщині, по якому тільки за кілька годин ворог завдав 40 ударів снарядами реактивних систем різного типу. Ми сьогодні вболіваємо і за Північ України, яка зазнає постійних обстрілів на прикордонні, зокрема на Харківщині, Сумщині та Чернігівщині.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Ба більше, українське військо крок за кроком, день за днем звільняє українську землю від окупанта. І ми дякуємо Господу Богу і нашим Збройним силам, що цієї неділі, цього Божого дня, ми живі і можемо молитися за нашу Батьківщину та за весь світ.
Цього воскресного дня, коли ми всі спішимо до храму на богослужіння, щоб стати причасниками Тіла і Крові нашого Спасителя, особливо хочу запросити вас до молитви за християнську сім’ю, родину, на плечі якої впав цей великий тягар війни. Згадайте в молитвах сім’ї, у яких воюють родичі, у яких є поранені, члени родини яких перебувають у полоні або загинули від рук окупанта.
Це сім’ї несуть особливий тягар війни, неспокою і тривог. Адже саме сім’ю Господь Бог створив як оазис людського життя. За Божим задумом, сім’я, як нерозривний, вірний і плідний союз любові чоловіка та жінки, є тим осердям, де зароджується людське життя, де воно лікується від ран і де мало б завершуватися тут, на землі. Сім’я — це єдина людська інституція, яку створив сам Господь Бог, сказавши: «І так пристане чоловік до своєї жінки і будуть вони разом одним тілом».
Це сім’ї постають перед особливими питаннями, шукаючи відповіді на глибокі істини сенсу людського життя. Діти запитують маму і тата: де є Господь Бог зараз, коли точиться війна? Який сенс має наша боротьба? Який сенс нашого життя, страждання і смерті?
Українська сім’я в умовах війни має особливі рани, тому їй потрібна особлива увага, не нав’язлива, а така, що через ближнього допоможе почути голос Бога з потрібними відповідями. Багато сімей сьогодні, фактично, перебуває в сепарації. Тато воює на фронті, а мама з дитиною часом змушена покинути домівку і пуститися в далекий, незнаний світ.
Молімося за об’єднання тих родин, за те, щоб діти мали право виростати в сім’ї, у якій є і тато, і мама, у якій мама дарує своїм дітям всю свою жіночність, а батько — усю свою чоловічість і мужність.
Помолімося за українську родину, тому що від її кріпості та міцності залежить кріпость і міцність всього народу. Бо сім’я є базовою, фундаментальною клітиною суспільства. Як буде сильна сім’я — буде міцний народ, сильна і непереможна держава.
Нехай Господь цього дня поблагословить миром нашу українську землю. Нехай залікує наші рани. Ми знаємо, що з початку війни ворог знищив більше ніж 620 медичних закладів. І це в час, коли наш народ найбільше потребує, щоб добра рука лікаря була близько. Але скільки ран на душі, у своєму серці носить наш народ — ніхто не може злічити… Помолімося за зцілення ран нашого народу.
Боже, благослови нашу землю Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
