Звернення Глави УГКЦ у 24-й день повномасштабної війни, 19 березня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Сьогодні 19 березня 2022 року і Україна переживає уже 24-й день цієї кривавої, несправедливої війни, яку розв’язав російський агресор проти мирного українського народу.
Сьогодні, зокрема в цю ніч, Україна знову продовжувала оборонятися. Україна стоїть. Україна щораз то більше вірить у свою перемогу. Ми відчуваємо, що Господь Бог є разом з нами. І перемога не в того, хто сильніший людською силою, а в того, з ким Господь Бог, з ким є Правда. З тим і є сила.
Сьогодні я би хотів, щоб ми у молитві звернули нашу увагу на безпосередніх жертв цієї війни, на поранених. Україна навіть до кінця не знає, скільки людей отримали травми, поранення, тяжкі рани під час цієї війни. Ми маємо особливо пам’ятати в молитві наших поранених воїнів, які на своєму тілі в дуже особливий спосіб носять рани України, віддаючи своє життя і здоров’я за нашу свободу.
Згадаймо сьогодні про цивільних людей, які були уражені внаслідок бомбардувань, вуличних боїв, обстрілів і стали жертвами цієї війни. Пам’ятаймо в молитві про тих, хто опинився під завалами зруйнованих російськими ракетами і бомбами будинків. Пам’ятаймо і про батьків та матерів, які своїми тілами закривали своїх дітей і отримали тяжкі рани на своєму тілі.
В Україні тисячі поранених. Вся українська земля наповнилася зойками, стогонами ран людських тіл, ран людини. А скільки душевних ран отримують сьогодні люди в Україні! Цього ми навіть до кінця не можемо усвідомити.
Хочу звернутися до всіх тих, хто мене чує в Україні й цілому світі. Один із мучеників комунізму, отець Лесів, свого часу говорив так: «Не біймося пускати людський біль у наше серце, бо саме він нас зробить християнами!» Сьогодні ми повинні вміти співпереживати, співстраждати з тими, хто терпить, зокрема терпить болі через особисті поранення в обставинах війни в Україні. Нам так важливо вміти співстраждати із своїми ближніми!
Багато людей в цілому світі, які сьогодні чують про війну в Україні, виросли на різного роду комп’ютерних іграх. І часом для них слово «війна» може означати гру, якесь видовище, ще один вид якогось телевізійного шоу. Є велика небезпека, що навіть на ті жахливі кадри війни, які сьогодні бачать люди у цілому світі, як Україну розпинають, шматують, ранять, люди можуть споглядати, не переймаючись біллю українського народу.
Я сьогодні хочу звернутися до усіх вас: Не закривайте своїх сердець перед біллю України! Бо колись Господь Бог вам скаже: «Я був поранений в Україні, а ви відвернули своє обличчя від Мене».
Звертаюся до міжнародних інституцій, до громадської думки світового співтовариства: я не вірю в те, що сьогодні людство є безсиле перед війною. Всі разом ми можемо і повинні зупинити війну в Україні. Не будьте глухими до стогонів, зойків, плачу тисяч людей в Україні! Відкрийте до них своє серце! І давайте разом зробимо все для того, щоб зупинити цю жахливу війну!
Нехай мир переможе війну в Україні!
Пречиста Діво Маріє, до посвяти Твоєму Непорочному серцю сьогодні готуються Україна, Росія. Прийми під свій Покров наш український народ, і як Добра Мати допоможи перемогти війну в Україні!
Пресвятая Богородице, Непорочне серце Марії, рятуй нас!
Благословення Господнє на вас з Його благодаттю і чоловіколюб’ям завжди нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
