Звернення Глави УГКЦ у 246-й день війни, 27 жовтня 2022 року
У щоденному відеозверенні до українців і всіх людей доброї волі Блаженніший Святослав розповів про ситуацію на фронті, звернув увагу на українські сім’ї, на плечі яких впало випробування війни, і уділив архиєрейське благословення.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні четвер, 27 жовтня 2022 року, а в Україні вже 246-й день великої, повномасштабної, кривавої війни.
Впродовж останньої доби знову здригалася українська земля під російськими бомбами і ракетами. Знову Україна оплакує багатьох загиблих і поранених братів і сестер. Відповідно до ранкових повідомлень, на всій лінії фронту йдуть тяжкі, кровопролитні бої. Але страждає і мирне населення далеко від лінії фронту.
Ворог завдав по Україні щонайменше 4 ракетних і 18 авіаційних ударів, 56 атак реактивними системами різного типу. Постраждало близько 40 населених пунктів у різних частинах нашої Батьківщини.
Найактивніші бої ідуть на Сході України. На Харківщині, яка ось-ось очікує на повне звільнення, на межі з Луганською областю, ідуть активні бої з окупантами.
Найбільш гарячі й тяжкі бої тривають на Донеччині, біля міст Бахмута і Авдіївки, які ми щодня згадуємо. Ми молимося за наших братів і сестер на Херсонщині, де теж ведуться важкі бої.
Цієї ночі ворог знову атакував наше мужнє Запоріжжя і Краматорськ. Знову під бомбами опинився наш славний Нікополь, великий промисловий центр.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
І можемо сказати, що українська борня, те, що ми сьогодні переживаємо на людському, суспільному рівні, стає світлом для багатьох народів у всьому світі, стає свідченням того, що існує правда і справедливість, за яку варто віддавати життя, що свобода — це Божий дар, який варто захищати. Але немає свободи без правди. Немає свободи без істинних цінностей, бо тоді вона стає порожнім поняттям, стає беззмістовною. Тому каже Христос: «Пізнайте правду — і вона зробить вас вільними».
Цими днями ми роздумуємо над тим, якою хочемо бачити Україну після завершення війни. Адже тепер кується майбутнє нашої Батьківщини і ми не маємо права втратити шанс. Ми знаємо, що такої України, яка була до 24 лютого цього року, вже не існує. І наша Батьківщина, наш народ, наша держава можуть і повинні стати кращими, вийти оновленими з цієї борні, з того горнила війни.
Сьогодні хочу продовжити роздуми над сімейними цінностями, над тим, що є основою здорової, міцної християнської сім’ї. Конкретніше розглянемо ще один виклик, який переживає інститут сім’ї в різних країнах світу, незалежно від культури, релігії, стану розвитку суспільства.
Історія людства щонайменше двох останніх десятиліть вчить нас, що після кожної чергової науково-технічної революції змінюється уявлення людини про себе. Розвиток науки, техніки, різних можливостей породжує кризу в уявленні, яке людина колись мала про те, ким вона є. Ця антропологічна криза неминуче впливає на сімейні цінності, на родину.
Ми бачили, як науково-технічні революції кінця XIX — початку XX століття привели до дуже різких змін і уявлень про те, що таке родина. Свого часу комуністи оголосили сім’ю пережитком капіталізму. Ми часто й сьогодні можемо почути, що традиційні цінності є чимось поганим, таким, що перешкоджає розвитку, людському прогресові. І до таких традиційних цінностей тепер, на жаль, зараховують і сім’ю.
Сучасний розвиток технологій, комунікації, зміна будування стосунків між людьми принесли нам чергову антропологічну кризу. Ми простежуємо кілька істотних змін, які можна назвати певними розламами, що їх сучасна людина у своєму уявленні проєктує на себе. Наприклад, розвиток нових репродуктивних технологій призвів до роз’єднання дітонародження і статевого сімейного співжиття. Ще один приклад — Божий дар статевості відокремлюється від суспільної ролі чоловіка і жінки. І таким чином статевість, якою позначена вся людська істота: її тіло, психіка і духовне життя — починає відокремлюватися від того, що називається гендером, тобто якоюсь функцією, певним суспільним завданням, покликанням, що їх виконує чоловік і жінка. І в такий спосіб ця нова гендерна теорія перетворюється на ідеологію, яка починає дуже глибоко видозмінювати уявлення людини про те, що таке сім’я, родина.
Ми бачимо, що сьогодні часто заперечується сутність сім’ї як єдності чоловіка й жінки і проголошуються різні види іншого співжиття між людьми, котрі вже навіть загубилися в тому, ким вони є. Є стільки різних суспільних ролей, стільки різних гендерів, які відокремлюються від біологічної статі, що сучасна людина справді розгублюється. І, очевидно, від таких сучасних нестійких уявлень про сім’ю страждає сама сім’я.
Тому ми повинні допомогти сучасній людині у світлі Божого слова, Христового Євангелія відкрити правду про статевість як дар Божий. Господь Бог створив людину чоловіком і жінкою. Є тільки дві статі, якими позначається людська істота, і вони покликані до взаємного доповнення. Вони наповнюються змістом, коли виходять назустріч одне одному. Зміст людської статевості вповні розкривається у покликанні до любові. Бути чоловіком, бути жінкою. Відкриймо разом глибину змісту цього покликання! Бути справжнім чоловіком, бути справжньою жінкою не є таким завданням, яке складно звершити сучасній людині.
Нехай всемилостивий Господь збереже нашу українську сім’ю як єдність чоловіка і жінки від різних сучасних ідеологічних викривлень. Нехай Господь Бог захистить нашу школу, наші виховні процеси від кризи сучасних уявлень про людину. Нехай чоловік і жінка почуваються щасливими в Україні, в українській родині. Нехай цей союз любові здійснить своє Боже покликання, цей Божий задум про себе і розкриє красу Христового Євангелія, яке кличе людину бути іконою Божою, а родину — іконою єдності між Христом і Його Церквою.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови дітей нашої багатостраждальної землі! Боже, благослови наших воїнів, дівчат і хлопців, які захищають нашу Батьківщину. Боже, збережи нас від різних помилкових уявлень про нас самих. Боже, дай нам у світлі Твоєї істини пізнати правду про чоловіка і жінку! Боже, благослови нашу Батьківщину Твоїм небесним, справедливим миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
