Звернення Глави УГКЦ у 253-й день війни, 3 листопада 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри, сьогодні четвер, 3 листопада 2022 року, а Україна переживає вже 253-й день великої, кривавої, загарбницької, колонізаційної війни, яку росія веде проти України і яка принесла розруху, смерть, сльози на українську землю.
Нам боляче навіть чути ті «формули миру», які сьогодні вигадує росіяни і які є нічим іншим, як пацифікацією колонії, що її вони хочуть знищити як державу, як народ. Знищення — це слово, яке найкраще описує те, що сьогодні російський окупант приніс на нашу землю.
Минулого дня і цієї ночі на всій лінії фронту знову йшли тяжкі, кровопролитні бої. Найбільш жорстокими вони є на сході Харківщини, на Донеччині, на півдні Запорізької області та на Херсонщині. Ворог знову невпинно і систематично нищить критичну інфраструктуру наших міст і сіл. Так, було завдано ударів по Харкову та Запоріжжі. Цієї ночі тяжкого удару зазнав Кривий Ріг на Дніпропетровщині, де знищено дуже важливий елемент критичної інфраструктури. Внаслідок цього знеструмлені три області Південної України: Запорізька, Дніпропетровська та Кіровоградська. Але найбільшою бідою є те, що цілковито знеструмлена Запорізька атомна електростанція. Вона перейшла на інший вид забезпечення енергії, якого вистачить буквально на кілька днів. Почався зворотний відлік до техногенної катастрофи.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Ця війна завдала і завдає великих ран українському народові. Тому в цих обставинах одним із головних аспектів душпастирства Церкви є лікування ран. Сам Господь Ісус Христос є нашим цілителем, Він лікує рани душі й тіла людини. А Церква, як Тіло Христове, продовжує Його місію. Саме лікування ран — одне із основних елементів присутності нашого Господа між нами і продовження Його рятівної, спасенної дії.
У наступні дні ми роздумуватимемо над тим, які рани має український народ і що ми повинні робити, щоб цілительна рука нашого Спасителя через наше служіння торкнулася ран України.
Медичні працівники України, зокрема тепер, під час війни, опинилися на першій лінії гуманітарного фронту. Ми бачимо, що війна принесла багато фізичних і моральних страждань. Поранені та знедолені опинилися в лікарнях і медики зустрілися з великою кількістю знівечених людей. Поранені люди заповнили наші монастирі, реколекційні будинки, навіть помешкання наших владик. Під час пандемії Covid-19 цих ран завдавав невидимий ворог — новітній вірус. А нинішні рани — це страждання і кров.
Лікар — це покликання від Бога. Святий Василій Великий свого часу творив лікарні — «василіади» як простір дияконії Церкви. У них творилися необхідні умови, щоб усе те, що лишив нам, своїй Церкві, Спаситель як ліки на рани людей (духовні засоби і лікарське мистецтво) могло послужити людям, які страждають і потребують допомоги.
Ми сьогодні докладаємо великих зусиль, щоб зосередити зусилля лікарів і душпастирів на допомозі тим, хто страждає. Українське суспільство повинно збагнути, що медичні працівники теж потребують нині нашої підтримки і нашого співчуття, щоб виконувати своє служіння.
Закликаємо всіх вас молитися за наших медиків. А також закликаємо медиків до молитви і довір’я до Божого провидіння. Дорогі колеги, медичні працівники, щоразу, як бачите хвору людину, усвідомте, що ви торкаєтеся ран самого стражденного Спасителя.
Нехай Господь Бог подарує нашим медикам все, що їм потрібне, щоб гідно, у християнському дусі здійснювати своє служіння. А нам, суспільству і Церкві, хай допоможе підтримати наших медиків.
Сьогодні по-особливому відкривається роль медичних капеланів. Їхня присутність у цивільних і військових шпиталях дуже важлива. Бо тими духовними ліками, які допомагають зцілити душу і тіло людини, є Святі Таїнства Церкви. Нехай Господь Бог зглянеться над нами. Нехай завітає до нас як лікар і цілитель душ і тіл наших.
Хай і нині до нас промовить праведний митрополит Андрей Шептицький. Будемо черпати з глибини його мудрості й батьківського слова. І ось що він каже до християн під час війни: «Заховайте спокій. У Божих руках наша доля. Без Божої волі і волос з голови вашої не спаде. В Бозі наша надія і сила. В огні цієї страшної війни кується краща доля для всіх нас».
Господи, зціли рани українського народу! Господи, пошли Духа Твого Святого як лік на наші страждання і болі! Боже, благослови наших медиків, наших військових Твоєю небесної силою! Боже, поможи кожному з нас виконати своє завдання в обставинах війни! Боже, благослови Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
