Звернення Глави УГКЦ у 280-й день війни, 30 листопада 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні середа, 30 листопада 2022 року, а в Україні вже 280-й день повномасштабної, великої війни, яку російський загарбник приніс на мирну українську землю.
На фронті йдуть тяжкі бої. Згідно з ранковими повідомленнями, найважчими вони є на Донеччині та на Луганщині. Але на всій території України ворог намагається методично знищувати все те, що дає нашому народові можливість жити, виживати, існувати зокрема в умовах холодної пори року. Ворог методично знищує нашу інфраструктуру, енергетичну систему України. Ми сьогодні отримали повідомлення, що ворог на Запоріжжі зруйнував газорозподільну станцію, пошкодивши і зупинивши постачання тепла до великої частини Запорізького району. Уся Україна щодня живе в очікуванні нових масованих ракетних атак росії на нашу енергосистему, на наші міста і села.
Ворог невпинно обстрілює всі ті території, куди досягає його вбивча зброя. Але найбільше нас болить серце за тих братів і сестер, які залишилися на тимчасово окупованих територіях. Ті звістки, які приходять звідти, є щоразу більшедраматичними. Посилюються репресії проти українського населення. Таке відчуття, що від безсилля, від втрат, від поразок на фронті російський окупант начебто виливає свою злість, ненависть на найбільш беззахисних людей. Цікаво, що останнім часом почалися перевірки тих сімей, чиї діти не ходять до російських шкіл, насаджених на окупованих територіях. Зокрема, ворог переслідує тих дітей, які продовжують онлайн-навчання в українській системі освіти. Тож діти стають чи не найбільшими жертвами тиску, переслідування і зневаги.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться! І ми дякуємо Господу Богу і Збройним силам України за те, що живі цього ранку і можемо далі молитися й працювати, наближаючи День Перемоги, день цілковитого звільнення України від російського окупанта. Проте вже сьогодні хочу з вами замислитися, як нам у теперішніх обставинах будуватимайбутнє.
Продовжуємо наші роздуми, як нам подбати про освіту і виховання наших дітей в умовах війни. Ми говорили, що важливе значення для майбутнього має забезпечення процесу шкільної освіти. Зупинка навчання була б великою кривдою для наших діточок. Ми теж згадували, що виховання в умовах війни має особливі риси. Виховувати означає передавати цінності, розвивати здібності дитини, робити її здатною самостійно свідомо і добровільно обирати те, що є добре, відчувати добро, його прагнути і любити. Досвід цінностей виховує дитину.
Сьогодні я б хотів звернути увагу на те, що в драматичних умовах війни цей процес передавання цінностей є особливим. Адже саме через досвід переживання тих обставин війни батьки та педагоги теж передають цей досвід цінностей своїм дітям, учням і студентам.
Ми маємо зрозуміти кілька правил, які повинні лягти воснову виховного процесу в умовах війни. Дорослі і діти по-різному переживають стрес війни. Бо доросла, зріла особа має свій досвід, її психіка сформована власним емоційним досвідом минулого. Тому дорослі вразливіші до стресу і можуть бути більше схвильовані, роздратовані, бо краще розуміють всю небезпеку тих обставин, у яких опинилися. Діти ж, через те що їхня психіка перебуває на іншому ступені розвитку, часто сприймають війну як гру, уповні не розуміючи всіх небезпек, які на них чигають.
Маленькі діти, до трьох років, зовсім не розуміють, що відбувається. Вони цілковито залежні від батьків, від того, як батьки розуміють і переживають ці обставини. Якщо йдеться про дітей молодшого шкільного віку, то вони вже самі цікавляться, що відбувається. Цю цікавість потрібно супроводжувати, над нею чувати. Дітям слід помагати правильно розуміти ситуацію і правильно будувати особисту поведінку навіть у цих драматичних обставинах і перебирати від батьків фундаментальні цінності поведінки в такій ситуації.
Підлітки вже мають свою думку, яку треба поважати. Можливо, батьки і педагоги мають заохочувати дітей поділилися своєю оцінкою воєнних обставин, щоб вонивідчули, що їхня думка важлива. Дитина — дзеркало батьків. Якщо батьки зможуть максимально позитивно пояснити, що в майбутньому все буде добре, що війна закінчиться, що така ситуація, яку ми зараз переживаємо, не є вічною і що все-таки буде якийсь позитивний кінець цієї драми, то психіка дітей буде менше травмована. Якщо батьки знервовані, роздратовані чи розгублені, дитина віддзеркалює цей стан і перебуватиме з ними на одному рівні. Такий стан батьківможе травмувати дітей. Тому все залежить від батьків і вихователів, а також від того, як вони донесуть до дітей інформацію: якщо спокійно, позитивно, то так само дитина зможе переживати навіть ці непрості моменти нашої історії.
Дитині шкільного віку слід пояснити, що для людини природно переживати певні емоції. Не слід перебільшувати, атреба відкрито й щиро розповісти дитині про свої відчуття. Діти мають бачити, що батьки з ними чесні. Якщо дитина відчуває, що батьки щось приховують або не кажуть їй усієї правди, то дитина буде жити в постійній тривозі. Якщо в дитини порушується цей момент довіри з батьками, то вонапочинає сама шукати для себе пояснення тих обставин, у яких живе, і може наразитися на велику небезпеку.
Тому звертаюся до батьків. Навіть у таких тяжких обставинах насамперед запануйте над собою, над своїми почуттями. Пам’ятайте правило літака, яке радять психологи. Ми знаємо, що під час аварії спершу надягають кисневу маску собі, а відтак дитині, бо тоді зможемо їй допомогти. Отож запануйте над собою, над своїми емоціями. Можливо, вам треба дозволити собі поплакати, щоб бути справжнім у своїх переживаннях цих трагічних моментів. І тоді зможете допомогти дитині. Але пам’ятайте, що у вас є діти, за яких ви відповідаєте.
Діти розуміють, що під час війни виявляються найглибші фундаменти ціннісної поведінки батьків. І тому саме драматичні обставини є справді особливим виховним моментом, який формує, будує дитину для її майбутнього життя і розвитку.
Боже, поручаємо Тобі, Твоїй опіці наших дітей! Боже, дай нам сил бути справжніми, чесними і відкритими перед самими собою і перед обличчям наших дітей! Боже, поможи нам захистити наших дітей, їхню психіку, їхнє життя! Боже, поможи нам силою благодаті Святого Духа навіть драматичні обставини війни перетворити на цінний момент виховання до добра й істини! Боже, благослови наше українське військо, яке захищає життя і наше майбутнє! Боже, благослови нашу Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
