Звернення Глави УГКЦ у 284-й день війни, 4 грудня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні неділя, 4 грудня 2022 року, а в Україні вже 284-й день повномасштабної військової агресії, яку росія принесла на мирну українську землю.
Знову впродовж минулої доби на всій лінії фронту йшли тяжкі бої. Згідно з ранковими повідомленнями, ворог сконцентрував свої найагресивніші атаки на двох напрямках — довкола міст Бахмута й Авдіївки. Наші воїни мужньо обороняють Батьківщину, але просять про молитву за те, щоб вони мали духовну силу протистояти тій навалі. Помолімося за наших захисників на Донбасі!
Ворог продовжує обстрілювати мирні міста і села, наше прикордоння на Чернігівщині, Сумщині та Харківщині. Знову на Харківщині постраждало місто Шевченкове, яке ворог обстріляв із реактивної далекобійної зброї. Загинули люди. На Донеччині ворог також завдав удару по місту Краматорську. Є руйнування, багато лиха. Наша громада в Краматорську потребує особливої молитви і підтримки. На жаль, ворог посилює репресії, приниження стосовно мирного населення на окупованих територіях. Проводяться численні обшуки, арешти, тортури, зникають люди, про яких потім немає жодної звістки. Наші героїчні священники з Бердянська — Іван Левицький і Богдан Гелета — далі перебувають у полоні і щодня зазнають принижень і тортур.
Ворог продовжує здійснювати різні злочини на окупованих територіях, але що найбільше нас усіх дивує — це повсюдне мародерство. Хоч би як нашим людям було важко, ми ніколи не громили магазини, не розбивали складів із продовольством. Натомість ті, що буцімто мають владу на цих територіях, займаються мародерством. От у Новій Каховці росіяни вдерлися до крамниць і почали красти навіть морозильні камери й касові апарати.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Сьогодні неділя — день Господній, і ми всі спішимо до наших храмів, щоб зачерпнути сили нашої незламності, благодаті Святого Духа, приступити до Святих Таїнств Сповіді та Євхаристії, стати причасниками Тіла і Крові нашого Спасителя.
Цієї неділі ми святкуємо також одне з найбільших 12 свят у літургійному році — Введення в храм Пресвятої Богородиці. Відповідно до церковної традиції, батьки Йоаким і Анна привели трирічну дівчинку Марію до Єрусалимського храму, а первосвященник Захарія ввів Її до храму.
Введення є святом християнського виховання, зміст якого розкриває постать Пречистої Діви Марії. Ми говорили, що будь-яка виховна модель базується на певних антропологічних основах, на уявленнях про те, ким є дитина, що її ми маємо виховати. Бо виховати означає розвинути всі здібності, таланти дитини, а відтак передати їй основні цінності, вміння, знання та досвід. І ось у цьому святі розкривається глибинний досвід саме християнської моделі виховання і освіти.
Ми вже говорили, що основою християнської педагогіки є Божественне Одкровення про те, що людина створена на образ і подобу Бога. І сьогоднішнє свято начебто розкриває цю ідею, допомагає нам глибше зрозуміти, що це означає.
Людина є храмом Святого Духа. Каже апостол Павло: «Чи ж ви не знаєте, що ваші тіла є храмом Святого Духа, оскільки Дух Божий живе у вас?». Те саме каже Христос до своїх учнів: «Хто любить Мене, заповіді Мої зберігає; і того Отець Мій полюбить і Ми прийдемо до нього і закладемо в ньому жилище». Це означає, що виховувати дитину, християнина означає розвивати людину, яка є жилищем Бога на землі, будувати храм Святого Духа.
Пречиста діва Марія входить у святая святих Єрусалимського храму як найважливіша, найцінніша його частина — кивот Завіту. На той час святая святих цього храму було порожнім, бо був втрачений кивот Завіту. Марія є кивотом Нового Завіту, бо в Ній спочиває вся повнота благодаті Духа Святого. У тому храмі Вона буде виховуватися, тобто зростати в благодаті Духа Святого і дозрівати до богоматеринства, того моменту, коли в Їі особі станеться таїнство воплочення Божого Сина. Бог стане людиною, воплотившись у тілі своєї Пречистої Матері.
У контексті нинішнього свята подивімося новими очима на наших діточок, погляньмо на них як на храм Святого Духа. Виховання дітей подібне до будівництва Божого храму. А храм — це місце, простір, де живе сам Бог. Тому ми маємо поважати наших дітей, учнів і студентів, не просто як звичайних людей, а як християн, що є жилищем живого Бога. Жоден матеріальний, фізичний храм, який збудований людськими руками, не може вмістити всієї повноти незбагненного, неописанного Бога — Його може вмістити в собі лише людина, людське серце, внутрішній простір людської особи. Тому сьогодні вітаю всіх батьків і педагогів, які виховують християн як ті, що будують храм Святого Духа.
Сьогодні особливе свято наших семінарій. Бо як Пречиста Діва Марія ввійшла в храм, щоб дозрівати до богоматеринства, так наші семінаристи входять у простір семінарійного життя, щоб дозрівати до духовного батьківства, а потім силою благодаті Таїнства Священства народжувати Христа в душах Божого люду. Помолімося за семінаристів, за покликання до монашого і священничого стану, бо кажуть, що великим є той, хто збудував золотоверхий храм, але ще більшим в Божих очах є той, хто виховав, виростив християнина — збудував нерукотворний, живий храм живого Бога.
Дякуємо Господу Богу за цей день. Дякуємо нашим Збройним силам України, дівчатам і хлопцям, що цього ранку ми живі. Дякуємо всім тим, хто допомагає українцям, які опинився у скруті. Ми знаємо, що буквально цими днями йде велика боротьба за відновлення цілодобової роботи пекарень у Херсоні, щоб нагодувати теплим хлібом тих, кого щойно звільнили з російської окупації і хто потерпає від голоду. Дякуємо Господу Богу за всі дари, які ми отримали. Спішімо до наших святих храмів, щоб стати причасниками Тіла і Крові нашого Спасителя!
Боже, благослови Україну! Боже, благослови нашу Батьківщину і наш народ Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
