Звернення Глави УГКЦ у 291-й день війни, 11 грудня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні неділя, 11 грудня 2022 року, а в Україні вже 291-й день повномасштабної війни, яку росія принесла на мирну українську землю.
Минулий день і ця ніч були тяжкими для України. На всій лінії фронту велися непосильні бої. Осердям військового протистояння залишається Донеччина. Бахмут і Авдіївка, мабуть, уже знані на весь світ як міста незламності, стійкості, міста, де виявляється сила та мужність українського народу.
За останню ніч ворог випустив майже 50 снарядів по трьох громадах Дніпропетровщини. Ми вже неодноразово згадували про Нікополь, який теж можна назвати містом-мучеником. Уночі ворог шість разів обстріляв його градами й іншою зброєю.
Найбільше нині болить душа за Одесу й Одещину. Цими вихідними Одеса переживає повний блекаут. Після потужних ударів по енергетичній інфраструктурі краю півтора мільйона людей досі залишається без електроенергії. Місцева влада заохочує тимчасово виїхати з цієї території, бо відновлювати електропостачання, мабуть, доведеться тривалий час.
Знову під російськими бомбами та снарядами здригалася і Сумщина — щонайменше дві прикордонні громади зазнали значних руйнувань унаслідок російських обстрілів.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
І ми, як і щодня, дякуємо Господу Богові та Збройним силам України за те, що живі й у цей недільний ранок можемо спішити до храмів, аби стати перед обличчя Боже, помолитися за Україну, наш багатостраждальний народ, наше військо.
Хочу знову звернути вашу увагу на українську молодь. Учора ми констатували, що справа захисту України перетворилася на загальнонаціональний молодіжний рух. І бачимо, що ключем краси, мужності, стійкості нашої молоді є віра, — віра в перемогу добра. Для християн добром, яке завжди перемагає, є Ісус Христос — наш Господь і Спаситель. Тому сьогодні, у неділю, всі, у кого є можливість, ідіть до храму, візьміть зі собою в молитві тих дівчат і хлопців, які перебувають на фронті й не можуть бути на Літургії, тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях і в кого ворог забрав таку можливість. Саме наші дівчата та хлопці, наша молодь, відкриває нам дорогу до церкви і дає можливість бути собою на рідній українській землі.
Вчора ми також говорили, що віра в Бога, яка є осердям нашої національної ідентичності, секретом мужності та стійкості, дає нам можливість зростати. Християнська віра — це не про заборони, а про стосунки, справжні, живі, боголюдські. І сьогодні я би хотів, щоб ми усвідомили, що людина росте і розвивається, пізнає себе та інших саме через їх будування. Молода людина відкриває себе, свої здібності, пізнає Богом дані енергії, які пробуджуються в її особі лише тоді, коли вона виходить назустріч іншій людині, коли зустрічається із Господом Богом. Ісус Христос є молодим серед молоді, щоби бути прикладом для неї і посвятити її Богові.
Ісус Христос жив, проповідував і помер на хресті в молодому віці, який називають дорослою юністю. Бути молодим не просто в сучасному світі, але так прекрасно. Саме юність інколи порівнюють із весною людини. Саме від того, як ми прожили цей період, залежить усе життя, бо під час юності закладаються його основи. Юність — це унікальний час творчості, пошуку, мрій, а отже, здатності ті мрії здійснювати. Життя, яке Господь дарує молодим людям, є найціннішим даром, і так важливо прожити його правильно, відкриваючи у стосунку з живим Богом — Господом нашим Ісусом Христом. Тому ми всі разом як Церква хочемо бути спільнотою справжніх, живих стосунків. І, допомагаючи один одному, повинні зростати в них та особливо підтримувати, молитися, супроводжувати нашу героїчну українську молодь.
Сьогодні Ісус Христос в Україні є молодим серед молоді. Це Він є змістом, основою відродження українського народу, а сила Його виявляється у молодечій відвазі та вдачі нашої прекрасної молоді, яка під час війни посвятила себе Христові. У наших парафіях, у громадах, молодь склала обіцянку бути вірною Богові, бо усвідомила, що лише так можна закласти справжні тверді основи для успішного, повноцінного життя навіть серед війни.
Нині ми молимося: Боже, благослови Україну і нашу молодь! Господи Ісусе Христе, Ти захотів бути молодим серед молодих, тож візьми під свій захист нашу героїчну молодь, яка сьогодні обороняє, будує, розвиває Україну! Боже, благослови дівчат і хлопців на фронті! Боже, благослови нашу Батьківщину Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюбʼям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
