Звернення Глави УГКЦ у 293-й день війни, 13 грудня 2022 року
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні вівторок, 13 грудня 2022 року, а в Україні вже 293-й день великої, повномасштабної війни, яку російський загарбник і окупант приніс на мирну українську землю.
Знову цієї доби, особливо вночі, під російськими ударами здригалася, стогнала, плакала українська земля. Важкі бої йдуть на фронті майже на всій лінії розмежування. Найбільш запеклими вони є, як і в попередні дні, на Донеччині таЛуганщині. Ми молимося за українське військо біля міст Сватового і Кремінної, Бахмута і Авдіївки. Молимося за наших мужніх дівчат і хлопців, які захищають майбутнє, захищають життя.
Ворог невпинно обстрілює мирні міста і села України всюди, де може досягнути своєю зброєю. Ми простежуємо певну ескалацію, збільшення обстрілів на нашій багатостраждальній Сумщині. Тільки за минулий день вона зазнала 38 ударів із різного виду зброї. Стріляли і гради, і гранатомети, і міномети… є нові руйнування, жертви. Наша молитва лине до Херсону, який росія планомірно знищує своєю артилерією. Постраждали місцеві шпиталі, зокрема пологовий будинок. Знову під російськими ударами загинули в Херсоні люди.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться! І ми сьогодні дякуємо Господу Богу і Збройним силам України за те, що живі. Дякуємо нашим рятувальникам, медикам, енергетикам, які рятують людське життя, відновлюють критичну інфраструктуру наших міст, ремонтують після ворожих ударів енергосистему України, щоб у цей холодний період українці мали тепло, могли одне одному допомагати і служити.
У таких драматичних обставинах Господь Бог продовжує промовляти до серця української молоді. І ми, як спільнота віруючих людей, як спільнота Церкви, покликані ту нашу героїчну молодь підтримувати, огортати увагою і любов’ю та за неї молитися. Сьогодні до кожного хлопця (кожної дівчини) я хотів би сказати: для Господа Бога ти дуже дорогий (дорога) і цінний (цінна), бо ж ти — творіння Його рук, улюблений Божий син (Божа донька) серед світу, повного ненависті, злоби і смерті. Саме тому Він звертає на тебе увагу і згадує тебе з любов’ю — маєш вірити в пам’ять Бога про тебе.
Ми часто зі сльозами на очах співаємо гімн «Вічная пам’ять» лише тоді, коли ховаємо наших Героїв, коли проводжаємо в ту останню дорогу наших рідних і близьких. Але пам’ять Бога про людину — це гімн нашої надії, що Вінпро нас не забуває ніколи, і та Його пам’ять нас животворить. Господь пам’ятає про нас під час нашого життя і супроводжує своєю пам’яттю нас навіть тоді, коли ми переходимо із земного життя до вічного. Його пам’ять — це не жорсткий диск на якомусь комп’ютері чи гаджеті, що записує, архівує всі наші дані. Його пам’ять — це ніжне серце і співчуття. Його пам’ять — це Божа любов, яка радіє, коли остаточно видаляє всі наші дані про залишки зла в нашому серці.
Коли ти грішиш, Господь Бог насамперед бачить не так твій гріх, як тебе, свою любу дитину, яка згрішила. А відтак робить усе, щоб визволити тебе з цього зла гріха і смерті. Він не хоче згадувати твоїх помилок, натомість прагне допомогти тобі чогось навчитися навіть тоді, коли ти встаєш із власного упадку.
Божа любов знає набагато більше про підйоми, аніж про падіння, набагато більше про примирення, ніж про заборони, і набагато більше намагається дати нам нових можливостей, аніж спішити з осудом. Господь Бог відкриває нам наше майбутнє, оздоровлюючи нашу пам’ять про минуле.
Українська молоде, відкрий Божу пам’ять про себе! Дорогі наші дівчата і хлопці, постарайтеся відчути і сприйняти Божу любов, яку Господь Бог хоче вилити на кожного з вас. В умовах цієї жорстокої війни саме впевненість у тому, що ми люблені Богом, робить нас непереможними, коли нам доводиться протистояти злу, боротися за майбутнє нашої Батьківщини. Сьогодні ми молимося: Боже, огорни Твоєю любов’ю і Твоїм милосердям народ України!
Організація Об’єднаних Націй періодично оновлює дані про жертви війни в Україні. Йдеться, звичайно, лише про ті випадки, які зареєстровані з дотриманням усіх бюрократичних вимог. Згідно з нещодавно оновленою інформацією, в Україні загинуло і було поранено щонайменше 17 тисяч людей, з них 424 випадки загибелі та 781 випадок поранення дітей. Але скільки насправді загиблих і поранених військових та цивільних — знає тільки Господь Бог. Може, і колись ми довідаємося, але Бог пам’ятає про кожного.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наших дівчат і хлопців на фронті! Боже, залікуй наші рани! Боже, дай нам перемогти війну, того духа війни, який несе смерть і розруху на нашу землю! Боже, благослови Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
