Звернення Глави УГКЦ у 296-й день війни, 16 грудня 2022 року
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні п’ятниця, 16 грудня 2022 року, а в Україні вже 296-й день великої війни — повномасштабної агресії, яку принесла росія на мирну українську землю.
На всій лінії фронту йдуть тяжкі бої, але найзапекліші — на Донеччині та Луганщині. Україна нині стала жертвою ще одного масованого військового злочину. Росія випустила близько 60 ракет, щоб знищити нашу критичну інфраструктуру і позбавити українців засобів до існування в холодну пору року.
Ми вітаємо вас із героїчного, мужнього Запоріжжя! Буквально за кілька десятків кілометрів звідси йдуть бойові дії, простягається південна лінія фронту України. За повідомленнями, сьогодні сюди прилетіло щонайменше 12 ворожих ракет. Ця лінія фронту розрізала живою раною наш Донецький екзархат. Тому ми разом молилися за вірних нашого екзархату, які перебувають на окупованих територіях — на півдні Запорізької області, на Донеччині та Луганщині.
Але незважаючи на ці драматичні обставини, ми проголошуємо на весь світ із Запоріжжя: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Ми дякуємо Господу Богу і нашим Збройним силам України за те, що живі, за те, що наші протиповітряні сили захистили нас від вбивчої руки росії, яка з неба сьогодні посилає смерть на голови українців.
Попри такі драматичні обставини, ми знаємо, що Україна переможе, і тому вже сьогодні думаємо про те, якою вона буде після перемоги. Цими днями ми звертаємо особливу увагу на українську молодь, яка є нині силою і надією України. Біля мене стоїть гарна дівчинка Єва, яка мене вітала перед храмом. Бачите, скільки молоді є в нашому храмі! Ми — молода Церква! І молодь є справді рушійною силою захисту нашої Батьківщини і служіння потребуючому.
У центрі Києва під час Революції гідності одна дівчина створила графіті з написом «Байдужість вбиває». Як часто ми звинувачуємо нашу молодь у байдужості до Бога, до християнської віри, до вищих цінностей! Проте сьогодні ми гордимося небайдужою українською молоддю. Нашамолодь віднаходить сенс власного життя тоді, коли починає допомагати ближньому. Молодь стає кращою тоді, коли є соціально активною. Навіть більше, віруюча молода людина зростає у вірі лише тоді, коли служить, допомагає тим, хто найбільше потребує цієї допомоги. Тому наші громади, парафії під час війни перетворилися на осередки волонтерського руху. І ми хочемо, щоб цей приклад небайдужої молоді поширився на весь світ. Якщо байдужість вбиває, то небайдужість рятує. Звертаюся до всіх молодих українців: не будьте байдужими до долі своєї Батьківщини, свого народу, своєї Церкви-матері. Ваша сила, ваш молодечий запал сьогодні може врятувати сотні життів.
Від імені українських дітей і молоді стукаю до сумління світового співтовариства: не будьте байдужими до того, що відбувається в Україні! Не закривайте своїх сердець, очей до біди й горя, які росія розносить по всьому світу. Пам’ятайте, що байдужість вбиває, а небайдужість, солідарність рятує, — рятує життя.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наших військових — хлопців і дівчат на фронті. Ми сьогодні просимо усіх: молімося за звільнення наших ув’язнених отців Івана і Богдана з нашого поки що окупованого Бердянська. Боже, благослови Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
