Звернення Глави УГКЦ у 297-й день війни, 17 грудня 2022 року
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні субота, 17 грудня 2022 року, а в Україні вже 297-й день повномасштабної війни, яку російський загарбник і окупант приніс на мирну українську землю.
Впродовж минулої доби наша земля здригалася від російських ракетних і бомбових атак. На всій лінії фронту йдуть важкі, кровопролитні бої, найтяжчі — на Донеччині, довкола наших героїчних міст Бахмута й Авдіївки.
Вчора Україна знову стала жертвою повномасштабного ракетного удару росії. За підрахунками, про які повідомили на цей ранок, близько 98 ракет різного типу вдарили по Україні. Багато міст України оговтуються від вчорашнього блекауту. Проте чимало населених пунктів кілька днів були без світла і тепла. Ми сьогодні почули, що над ранок у Кривому Розі з-під завалів витягнули тіло півторарічної дитини, яка стала жертвою цього варварства.
Сьогодні ми вас вітаємо із героїчного українського Дніпра — столиці Дніпропетровщини, мільйонного міста, яке стало чи не найбільшим гуманітарним хабом України, прийнявши понад 180 тисяч біженців і внутрішньо переміщених осіб. Тут наша Церква втішається потужним осередком Карітасу Донецького екзархату, у якому кожен, хто потребує, отримує тепло, підтримку та допомогу. Христос продовжує зцілювати рани України через свою святу Церкву.
Із Дніпра, де бракує світла і тепла, ми хочемо сказати на весь світ: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Ми тепер разом боремося на наше майбутнє, свободу і незалежність заради наших діточок, які по-дитячому переживають жахи цієї війни. І особливо хочемо підтримати українську молодь. Мріючи про Україну після перемоги, ми не можемо не думати про нашу найкращу у світі молодь. Молода людина завжди є генератором нових ідей. Це вона змінює на краще свою Церкву, своє суспільство, свою Україну. Молодь є в авангарді усіх соціальних змін і від неї залежить сьогодення і майбутнє зокрема нашої Батьківщини.
Тому сьогодні звертаюся до наших дівчат і хлопців: не дайте, щоб хтось украв у вас соціальне лідерство! Намагайтеся завжди бути лідерами, активними учасниками розвитку нашого суспільства. Зокрема тут, серед наших волонтерів, працівників Карітасу в Дніпрі, я бачу тільки молодих людей. Як захист Батьківщини перетворився на великий молодіжний рух в Україні, так ісоціальне служіння в Україні є великим молодіжним рухом — дівчата і хлопці нині будують майбутнє своєї держави.
Дякую нашим молодим людям, які відчувають відповідальність за тих, кому важко, хто став жертвою цієї війни, і відповідальність за те, щоб в Україні приймалися справедливі закони, аби наша держава ставала простором, де молоді люди хочуть залишитися і жити, створювати свої сім’ї і народжувати дітей. Сьогодні живуча сила благодаті Духа Святого по-особливому оновлює обличчя України через героїчну українську молодь.
Ми сьогодні просимо: Боже, благослови Україну! Боже, благослови наших дівчат і хлопців на фронті! Боже, прийми у свої обійми тих, хто загинув в боротьбі за нашу Батьківщину! Боже, візьми під свою особливу опіку всіх тих, хто залишився на окупованих територіях! Ми молимося за наших арештованих священників у Бердянську — за отців Івана та Богдана. Боже, даруй Україні перемогу! Боже, благослови нашу багатостраждальну українську землю, її народ, її державу Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
