Звернення Глави УГКЦ у 31-й день війни, 26 березня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні субота 26 березня 2022 року і Україна переживає уже 31-й день цієї жорстокої несправедливої війни.
Цієї ночі Україна знову палала. Велися жорстокі бої на Київщині, на Сумщині. Потерпали від російських бомбардувань Харків, Маріуполь та інші міста й села України. Україною продовжує текти людська кров. Але Україна єднається в бажанні жити у вільній незалежній державі. І Україна молиться.
Ми вчора пережили особливий день, який ввійде в історію як день вселенського і всеукраїнського єднання. Ми всі вчора були об’єднані в молитві. До цієї молитви нас покликав Святіший Отець Папа Франциск, який є знаком і служителем вселенської єдності Христової Церкви. Ми разом з ним були об’єднані в молитві і в звершенні Акту особливої посвяти України і росії Непорочному серцю Марії. І в тій молитві ми справді єдналися. Центром єднання в Україні стала наша славна Зарваниця, наш національний Марійський центр. Сюди з’їхалися владики Архиєрейського Синоду Української Греко-Католицької Церкви в Україні.
Разом з нами єдналися владики нашої Церкви з поселень Центральної, Західної Європи, Північної, Південної Америки, Австралії. Наше духовенство, монашество і весь нас Божий народ. Єдналися українці в Україні і в цілому світі. Єдналися всі єпископи Католицької Церкви, які вчора разом з нами молилися за перемогу України, за перемогу добра над злом, за завершення війни, за те, щоб Божа правда і Божий мир справді перемогли війну, диявола і слуг його, які цю війну провокують.
Особливий моментом єдності нашої Церкви перед цією молитвою цієї посвяти, стала надзвичайна сесія Архиєрейського Синоду наший владик України. Ми з’їхалися, щоби скоординувати наші дії, щоби разом подумати, як найкраще послужити нашому народові, нашому війську і нашій державі.
Ми слухали один одного. Ми намагалися зрозуміти, які є найбільш нагальні потреби і наша Церква є зі своїм народом у молитві, праці, невтомній соціальній праці всім тим, які сьогодні цієї допомоги потребують. І ця єдність у молитві, єдність всецерковна, єдність у діяльності, єдність у служінні є джерелом нашої надії, тому що тільки разом ми можемо вистояти. Тільки разом ми зможемо перемогти.
Ми намагалися зрозуміти, як нам послужити внутрішньо переселеним особам, тим, які залишили свої домівки разом зі своїми дітьми, своїми батьками і матерями пустилися в незнану путь. Але Христова Церква відкриває свої обійми і приймає всіх. Дає кожному дім, нічліг… і сповняються на нас слова, які сказав Христос до Петра: Той, хто пішов за мною і лишив батька, матір, батьків, сестер отримає батьків, сестер, дома, поля і Царство Небесне на додаток. Отож всецерковне єднання, солідарність, служіння показується як джерело надії і фундамент нашої перемоги. Нехай Мати Божа прославлена тут у своїй Зарваницькій іконі, Мати Божа, якій ми посвятили вчора наш народ поспішить нам на допомогу, як учора сказав Святіший Отець.
Мати Божа, рятуй Україну, Мати Божа, благослови своїх дітей, Мати Божа, даруй нам усім перемогу!
Благословення Господнє на вас з Його благодаттю і чоловіколюб’ям завжди нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
