Звернення Глави УГКЦ у 311-й день війни, 31 грудня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні субота, 31 грудня 2022 року, а в Україні вже 311-й день великої, повномасштабної війни, яку російський окупант приніс на нашу багатостраждальну землю.
Не стихають бої на всій лінії фронту, але найбільш гарячими вони є на Луганщині та Донеччині. Ворог невпинно обстрілює наші міста і села. Весь світ звертає увагу на Україну лише тоді, коли відбуваються масовані, одночасні удари ракетами й безпілотниками по нашій землі. Однак, насправді, росіяни такими самими засобами щодня нищать наші міста і села, може, у трошки меншій кількості. За останню добу ворог 10 разів атакував своїми безпілотниками наші населені пункти. Богу дякувати, наші сили протиповітряної оборони всіх їх знешкодили.
Упродовж останньої доби постраждали наші прикордонні громади на Півночі: на Чернігівщині, Сумщині та Харківщині. На Півдні Херсонщина та Запорізька область перебувають в осерді постійних, щоденних, багаторазових обстрілів.
Цим днем закінчується календарний 2022 рік. Ми, українці, як і весь світ, за цивільним календарем сьогодні прощатимемося зі старим роком і зустрічатимемо новий. Але в наших містах і селах, відповідно до повідомлень і прохань військово-цивільної адміністрації, буде чинною комендантська година. Українська влада просить дотримуватися умов військового часу. У різних містах України тривалість цієї години може бути неоднаковою. Під час неї виходити з дому можна лише за наявності особливої перепустки. Прошу зберігати ці правила надзвичайних обставин, щоб ми всі могли в безпеці зустріти прийдешній рік.
Відповідно до ритмів нашого церковного, християнського, духовного життя, ми наближаємося до свята Різдва Христового. В Україні християни візантійської традиції, — ми, греко-католики, та наші православні брати, — продовжуємо святкувати за юліанським календарем. І ось сьогодні, відповідно до тих ритмів підготування до Різдва Христового, — субота перед Різдвом. Самі духовні ритми календаря візантійської традиції починають нас безпосередньо готувати і впроваджувати в таїнство Різдва Христового, даючи нам можливість по-справжньому, глибоко пережити це свято, цю подію. Якраз ця наша спільна із православним братами візантійська традиція нині каже нам, що Різдво — це не тільки один день, не якась одна дата. Це певний цикл і період літургійного року, що розпочинається часом підготування — Різдвяним постом, і відтак, відповідно до українських традицій, різдвяний час продовжується аж до свята Стрітення. Упродовж різдвяного часу ми колядуємо, співаємо різдвяні гімни.
Тому питання святкування Різдва стосується не одного дня календаря. Хоча християни, шукаючи відповідного способу його святкувати, прийняли юліанський календар як певну данину тогочасній культурі, але наповнили його християнським змістом, — наповнили цикли життя поганського суспільства євангельською благовістю. Тож календар важливий, але він не є суттю нашої віри. Можна сказати, що календар — це умовність. Ми правильно святкуватимемо Різдво, якщо разом домовимося про його період, цикл, день і час.
Святкування Різдва не є також вшануванням лише якогось астрономічного феномену, хоча християни, євангелізуючи поганський календарний цикл, намагалися пояснити, що тоді, коли погани святкували день народження Сонця, вони [християни] святкували день народження Христа. Бо Він є нашим сонцем, світлом.
Але якщо календар — умовність, день святкування Різдва поважає астрономічні явища, але вони не є його суттю, то що ж тоді таке Різдво? Як до нього правильно підготуватися?
Свято Різдва Христового — це певна подія в стосунках між Богом і людиною, яка допровадила ці стосунки до повноти, тобто до моменту об’єднання Бога і людини. Свято Різдва Христового — це народження в людському тілі Сина Божого, того, хто є предвічним, хто існує понад простором і часом. Ми приймаємо, вітаємо Його як того, хто увійшов у нашу історію, народився в тілі, став частиною всіх тих ритмів, циклів, переживань, якими живе людина з особистою історією, своїми стражданнями, радощами і болями.
Отже, для того щоб правильно підготуватися до Різдва Христового, нам потрібно правильно будувати стосунки з Господом Богом, який продовжує своє таїнство втілення у своїй Церкві. Тож будуймо стосунки в наш час! Входячи в цей передріздвяний час, готуймо насамперед не так якісь зовнішні обставини цього святкування, а свій внутрішній світ, свою внутрішню храмину. Творімо особистий зв’язок як зі святом Різдва загалом, так і з особою Сина Божого — другою особою Пресвятої Тройці, що народжується. Один із учителів ранньої Церкви сказав: «Яка мені користь із того, що Христос колись народився у Вифлеємі, якщо Він не народиться сьогодні у мені?». Намагаймося пережити народження Ісуса у власному житті, у житті своєї родини та рідного народу. Отож увійдімо в ті передріздвяні ритми, які пропонує нам наша спільна традиція і які впродовж тисячоліть допомогли християнам правильно розвивати стосунки з Господом Богом, і особисто пережити це таїнство воплочення, входження в історію Божого Сина, Його сили, світла і благодаті.
Завершуючи цей 2022 рік, ми дякуємо Господу Богу за всі благодаті, які цього року отримали. Молимося за тих наших рідних і близьких, наших героїв, які упродовж року, що минає, завершили свій героїчний земний шлях і відійшли в небесні оселі. Передаємо їх сьогодні в обійми нашого Небесного Отця. Просимо Господа Бога, щоб 2023 рік, який настане ось за кілька годин, був для нашого народу та для України роком перемоги, — перемоги добра над злом, світла над темрявою, мужнього українського народу над ницим загарбником, — народу, який вміє будувати свою Батьківщину, над народом, що приходить, аби тільки красти. Хай 2023 рік буде періодом, коли ми зможемо втерти наші сльози і, покріплені силою воплоченого в історію нашого національного державного буття Сина Божого, рухатися вперед.
Тому сьогодні ми просимо: Господи Ісусе Христе, благослови Україну! Даруй нам новий рік повний Твоєї присутності. Ми знаємо, що саме Ти — Отче, Сину й Духу Святий, твориш усе нове. Нічого нового без Тебе не діється. Будь Ти нашим новим роком. Онови наше життя, нашу борню. Дай, щоб усяке зло в новому році вмерло. Дай, щоб усе те, що нас пригнічує, відійшло.
Боже, поблагослови цей новий рік Твоєю благодаттю для Твого Божого народу! Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови спадкоємство Твоє! Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
