Звернення Глави УГКЦ у 32-й день війни, 27 березня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Сьогодні неділя 27 березня і сьогодні Україна уже переживає 32-й день цієї жахливої війни. Ми можемо сказати, що Україну розпинають на очах у цілого світу.
Вчора такій трагічній атаці було піддано місто Львів. Можна сказати, що вчорашній день був охарактеризований ракетним тероризмом по всій території України. І, справді, кожного разу, коли ракета влучає в мирне місто, то є такі відчуття, що черговий цвях вбивається в тіло України. Нас розпинають.
Україна переживає свою Голгофу. Час великого болю. Час, коли український народ питає, питає Бога, питає себе: «Чому? У чому є сенс людських страждань? Звідки нам взяти силу, щоби побачити Світло Божої мудрості в обставинах безумства війни?». І ось у цю неділю, яка згідно з юліанським календарем, є третьою неділею Великого посту, Христова Церква перед очі Божої нагороди підносить Чесний і Животворящий Хрест Господній. Цю неділю ми так і називаємо — Хрестопоклінною неділею.
Можливо, сьогодні, вдивляючись у розп’ятого на хресті нашого Спасителя, ми частково знаходимо відповіді на ці питання. Відповіді, які вповні дає християнська віра у розп’ятого Бога.
Сьогодні Христа розпинають, вкотре разом з Україною. І єднаючи страждання і муки, які сьогодні переживаємо ми в Україні, зі стражданнями розп’ятого Христа, ми знаходимо ключ до розуміння.
У візантійській традиції Хрест Господній так і називається Чесним і Животворящим деревом. Це є райське дерево життя, яке тоді, у раю, це дерево життя, дерево пізнання добра і зла, тільки передвіщало і передображало. І от сьогодні на землі, де відбувається пекло смерті і війни, Господь Бог хоче засадити живоносне, животворче, райське дерево життя животворного Хреста Господнього.
І ми віримо, що страждаючи у тілі України, Христос відкриває нам це джерело життя. А кожен, хто вірує, хто єднає свої терпіння з терпіннями розп’ятого Спасителя, переміняє їх. Тоді наші страждання перетворюються на муки народження нового життя.
І ми бачимо, що в Україні народжується якесь нове життя. Що той Хрест Господній, на якому зі Свого животворчого боку Христос виточив світові кров і воду — джерело життя Вічного, — пульсує серед нас і сьогодні.
Через Україну повстане новий світ. Світ, де вже більше не буде зла. Світ, де зло буде переможене. Світ, де людина буде відчувати себе гідною, а людське життя буде пошановане.
Сьогодні, я хочу сердечно подякувати усім тим, які разом з Україною черпають сенс нового життя із тих страждань, які ми переживаємо і з нами солідаризуються.
Я хочу сердечно подякувати, міському голові міста Лондона і всім мешканцям цієї англійської столиці, за те, що вчора, на заклик нашого Президента, усі вони вийшли на вулиці свого міста, щоби показати солідарність з Україною.
«Лондон стоїть з Україною!», — скандували мешканці столиці північного Альбіону.
Я сьогодні хочу подякувати усім тим, хто, відчуваючи біль України, вміє народжувати нове життя там, де ви живите, де ви боретесь, де ви будуєте своє життя. Нехай це повториться у столицях країн цілого світу.
А сьогодні Україна співає: «Хресту Твоєму поклоняємося, Христе, і Святеє Воскресення Твоє славимо!»
Благословення Господнє на вас з Його благодаттю і чоловіколюб’ям завжди нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.