Звернення Глави УГКЦ у 332-й день війни, 21 січня 2023 року
Христос народився!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні субота, 21 січня 2023 року, а в Україні вже 332-й день великої, повномасштабної війни, яку росія принесла на наші землі.
Ми знову вчора пережили важкий воєнний день і неспокійну воєнну ніч. Знову на всій лінії фронту йдуть тяжкі бої. За ранковими повідомленнями, ворог невпинно атакує українську землю, і було відбито атаки ворога біля 12 населених пунктів. Осердям військового протистояння далі є Донеччина та Луганщина. Ворог обстрілює постійно наші мирні міста і села. Вчора Сумщина пережили рекордний обстріл з території російської федерації. Харківщина та Чернігівщина на Півночі знову перебувають під постійним військовим прицілом. Ракетами ворог обстріляв сім населених пунктів України, зокрема такі наші міста-мученики, як Запоріжжя і Херсон.
Але ми живі, і цього ранку дякуємо Господу Богу і Збройним силам України за те, що бачимо денне світло, що можемо стояти перед Божим обличчям, молитися за Батьківщину, за наших людей, за жертв війни і можемо працювати, служити для добра українського народу, усіх тих, кому ця війна зламала життя.
Цього ранку хочемо, щоб нас почули в різних куточках земної кулі, щоб почули, що Україна страждає, плаче, що нам боляче. Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Цими днями ми перебуваємо в літургійному періоді так званого посвяття Богоявлення. Літургійні ритми візантійської традиції допомагають нам ще глибше пережити, засмакувати зміст того великого свята йорданського Богоявлення, Хрещення нашого Спасителя. Тож ми, християни, відкриваємо зміст нашого християнського буття, починаємо розуміти, що означає для нас Таїнство Хрещення.
Ми вчора роздумували над словами апостола Павла про те, що під час хрещення Ісуса Христа в річці Йордан ми стали Божими синами і доньками. Через Христа-Спасителя над Йорданом об’явилося усиновлення людини Богом. Ми говорили, що апостол Павло, щоб пояснити цю велику зміну, яка настала в стосунках між Богом і людиною, використовує юридичні поняття тогочасного світу, зокрема поняття усиновлення, тобто можливість бути адоптованою дитиною, щоб пояснити, як людина, як усиновлена дитина, син чи донька, Бога за благодаттю, входить у життя Пресвятої Тройці, стає співспадкоємицею самого Сина Божого, отримуючи найбільший спадок від Бога, — дар Святого Духа, що є джерелом всіх інших благ, які тільки може собі людини забажати.
Однак у Новому Заповіті ми маємо ще одну традицію, що з іншого боку розкриває зміст тієї події, яка сталася над Йорданом і яку ми пережили, отримавши Таїнство Хрещення. Для того щоб пояснити, що означає зануритися в Бога, стати Його сином і донькою за благодаттю, святий Іван Богослов уживає інші образи. Він говорить нам про нове народження людини, народження від Бога, з висоти.
В Євангелії від Івана ми маємо унікальну сцену зустрічі Ісуса Христа з праведним Никодимом, тодішнім єврейським законовчителем. Христос каже: «Істинно, істинно кажу тобі, коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства». А Никодим йому відповідає: «Як може чоловік народитися, якщо він вже старий? Чи спроможний він увійти знову в утробу матері своєї та народитися?». Однак Спаситель твердить: «Істинно, істинно кажу тобі, коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможний увійти в Царство Боже».
Отож у Таїнстві Хрещення ми, люди, переживаємо нове народження. Ми народжуємося з висоти. Тут, можливо, глибше розкривається зміст поняття бути хрещеним водою, вогнем, Духом Святим. Сам Іван каже: «Слідом за мною йде сильніший від мене, я хрещу вас водою, в Він буде вас хрестити Духом Святим і вогнем».
У пролозі до Євангелія від Івана ми кажемо: «Прийшов до своїх, а свої Його не прийняли, а тим, які Його прийняли, дав владу синами Божими стати, які ні з плоті, ні з крові, ні з похоті мужа, але від Бога народилися». Тому у йорданських водах нам об’явилося Божественне синівство в особі Ісуса Христа, Божого Сина. Ми стаємо синами Божими, народжуючись від Бога, а не від похоті людини, у Таїнстві Хрещення. Тому наше Боже синівство — це не якась метафора, а відкриття глибшої правди про те, ким ми є — як ті, що наново з води і Духа з висот, від Бога, народилися.
Щоб пояснити це своїм слухачам, свого часу святий Іван Золотоустий говорить про Таїнство Хрещення так: «Уявімо собі золоту чашу, яка була пошкоджена. Хоч би як ми її ремонтували, завжди буде видно, що вона була пошкоджена. Що ж потрібно зробити, щоб усунути її ґанж? Треба її переплавити, надавши тієї самої форми. І вона вже буде новою, переживе нове народження. Щось подібне стається з людиною, яка занурюється в хрещальні води, переживає Хрещення Духом Святим і вогнем і виходить Божою дитиною, народженою від Нього».
Боже, благослови Твоїх дітей! Ми знаємо, Боже, що Ти, породивши нас з води і Духа, як наш Небесний Отець, постійно про нас піклуєшся. Ти є постійно з нами. Отче наш Небесний, дай нам, християнам третього тисячоліття, відкрити своє Божественне синівство, що ми є синами і доньками Твоїми. Боже, ми знаємо, що добрий батько завжди захищає своїх дітей. Господи, захисти нас перед обличчям ворога, який приходить, щоб нас знищити і вбивати.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наших дівчат і хлопців на фронті! Боже, Ти, що породив нас з висоти у Таїнстві Хрещення, допоможи нам бути справжніми християнами навіть під час війни! Отче, Ти є джерелом всякого добра і миру — поблагослови нашу багатостраждальну Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні! Амінь.
Христос народився! Славімо Його!