Звернення Глави УГКЦ у 336-й день війни, 25 січня 2023 року
Христос народився!
Дорогі Христі брати і сестри!
Сьогодні середа, 25 січня 2023 року Божого, а в Україні вже 336-й день великої, повномасштабної війни, яку російський окупант приніс на нашу землю.
Знову минула доба була важка для нашого народу, зокрема для тих міст і сіл, що розташовані на прикордонні з росію та неподалік від лінії фронту. Відповідно до ранкових повідомлень, ворог намагався атакувати Україну біля восьми населених пунктів, але коштом життя наших мужніх воїнів був зупинений. Було здійснено чотири ракетних удари по наших мирних містах і селах.
Ворог продовжує обстрілювати наші території на Півдні України, зокрема багатостраждальну правобережну Херсонщину, Дніпропетровщину та Запоріжжя. Ми вчора отримали болючу новину з Харківщини. Як повідомив наш владика-екзарх Харківський, гуманітарна місія Карітасу Харківського екзархату, привізши допомогу в наші щойно звільнені міста і села, зокрема в село Липці, потрапила під ворожий артилерійський обстріл. Росіяни навмисне обстріляли гуманітарну місію. Наш отець Віталій Зубак і сестра-монахиня Дарія поранені, перебувають у лікарні. Прошу всіх молитися за їхнє здоров’я, за їхній порятунок. Ціною власного життя наші священники, ченці та черниці, волонтери намагаються рятувати тих, хто тепер щодня перебуває під ворожими обстрілами, допомогти тим, хто став жертвою цієї війни, кому російський окупант зламав життя.
Та, незважаючи на всі ці трагічні обставини, ми дякуємо Господу Богу і Збройним силам України за кожний день, за те, що маємо можливість жити, працювати і молитися. Хай нас і сьогодні почує весь світ: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Ми, переживаючи посвяття Богоявлення Господнього, роздумуємо разом із вами над даром нашого Хрещення і над тими дарами, які ми отримали через дар Божественного усиновлення. Якраз сьогодні закінчується в Католицькій Церкві Тиждень молитов за єдність християн. Тому ми маємо цими днями пізнати глибокий дар нашого Хрещення, над яким ми вже вчора почали роздумувати. Це дар єдності Церкви Христової та водночас змагання, руху, усіх наших добрих діл для того, щоб долати поділи і розколи, які існують у Церкві.
Рух за єдність Церкви належить не тільки до ініціативи чи зусилля людини. Той, хто рухає охрещених в ім’я Пресвятої Тройці, щоб будувати єдність Церкви, хто є головним промотором цієї єдності, — це Дух Святий. Те, що єднає всіх християн, — це Святе Таїнство Хрещення. Тому каже апостол Павло: «Один Господь, одна віра й одне Хрещення, один Дух Святий, який діє в усіх нас і кличе нас до тієї єдності».
Тому екуменічний рух є не дипломатією чи політикою, а внутрішнім духовним рухом: його збуджує і веде благодать Духа Святого, Духа єдності. Якщо ми хочемо відчути, чи якась справа, ініціатива благословенні Богом, спитаймо себе: вони будуть чи руйнують єдність між нами? Дух Святий є Духом сопричастя, а все те, що нас роз’єднує, походить від диявола (буквальне значення слова «диявол» — той, хто роздирає, розділяє).
Тому можна сказати, що екуменізм — це насамперед духовний рух, що його Дух Святий збуджує в християн різних Церков і конфесій. Ми знаємо, що Дух Святий не має видимого образу. Його образом є ікона єдності Христової Церкви. Ми бачимо це на іконі П’ятдесятниці. Дух Святий сходить у вигляді вогняних язиків на апостолів, які зібралися, щоб перед темним світом свідчити про єдність Христової Церкви.
Коли ми відчуваємо єднання між собою, то найкраще показуємо світові присутню між нами благодать Святого Духа. Тому духовний екуменізм є фундаментом всіх інших наших старань про єдність Церкви. У духовному плані ми, християни, мусимо вчитися бажати того, чого бажає Господь Бог, і втілювати цю Божу волю в особистому житті та своїх діях. Ми знаємо, що Ісус Христос хоче, щоб усі були одно. Переймімося цим Господнім бажанням, щоб воно стало нашим особистим прагненням єдності.
Церковну єдність ми можемо будувати нашою молитвою. Духовний екуменізм проявляється у спільних молитвах. Деколи християни бояться разом молитися, але нічого так сильно не збуджує тієї єдності, ніщо так сильно її не будує, як спільне прикликання Божого імені силою благодаті Святого Духа. Тому так важливо молитися за єдність Церкви, за єдність християн.
Дух Святий передусім єднає нас із Христом. Коли ми живемо праведним християнським життям, боремося із власними гріхами, то глибше єднаємося з Богом. І що ближче ми до Бога, то ближче до ближнього. Тому екуменізм святих, які об’єднані на небі одним Духом, споглядають Бога лицем в лице, втішаються Небесним Царством, є доброю новиною для нас, роз’єднаних на землі.
Тому молімося за єдність християн, слухаймо того Духа Святого, який веде нас до єдності. Намагаймося уникати всього того, чим можемо один одного образити, що нас ділить, сіє між нами ворожнечу, бо це походить від ворога людського роду. Стараймося вести глибоко християнське та правильне життя, і тоді ми відчуємо, що Дух Святий, який діє в нас, діє також в інших братах і сестрах, що дія Духа Святого не обмежується видимою церковною спільнотою, бо, як навчають Святі Отці, де є Дух, там є Церква.
Просимо сьогодні Господа Бога про єдність Церков в Україні, про єдність усіх синів і дочок Київської Церкви. Господи, допоможи нам, християнам, бути фундаментом, силою, мудрістю єдності українського народу! Боже, поблагослови Твоїм небесним миром нашу багатостраждальну українську землю!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
Христос народився! Славімо Його!
