Звернення Глави УГКЦ у 35-й день війни, 30 березня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Сьогодні 30 березня 2022 року і Україна переживає уже 35-й день цієї жахливої вітчизняної війни. Ми щораз то більше починаємо відчувати наслідки цієї війни, яка собою несе масові вбивства.
Ми бачимо, як ворог нещадно нищить наші міста і села, розстрілює мирних жителів, не рахується ані з духовною, ані з культурною спадщиною українського народу.
Ми тільки тепер починаємо бачити подальші наслідки цієї війни. Війна завжди з собою несе розруху. Цілі міста і села перетворилися на міста-привидів. Де колись було квітуче духовне інтелектуальне громадське життя, сьогодні стоять згарища і гуляє вітер. Війна завжди несе голод, зубожіння народу. Усі ці наслідки ми з вами повинні бути готові ще в той чи інший спосіб подолали.
Ми вже бачимо, що мільйони людей покинули свої домівки. Сьогодні говорять про чотири мільйони біженців, які виїхали за межі України. Близько шести мільйонів людей залишили свої міста і села і половина з них — діти.
Україна втратила 50 відсотків своєї економіки. Це означає, що найближчий місяць буде, можливо, одним з найважчих.
Але Україна стоїть. Україна бореться. Україна перемагає і дивує світ.
Усі шукають причини, чому так, звідки та сила в українців, задля чого вони так мужньо віддають своє життя. І ми сьогодні можемо про це сказати — Україна відстоює правду. Бореться за істину, бореться за те, що людське життя має свою гідність, є безцінним і просто так його нищити або робити інструментом, заручником у політиці тих чи інших політичних злочинців є неприпустимо.
Ця війна щораз то більше пригадує нам правило невидимої брані, духовної боротьби, які кожен християнин веде з дияволом зі злом і його слугами.
Я сьогодні хочу пригадати ще одне правило цієї духовної боротьби — зло завжди ховається в темряві. Якщо диявола, злі вчинки витягнути на світло, якщо їх розвінчати, то диявол одразу втрачає силу. Світло Божої істини його обезсилює і обеззброює. Тому коли ховаємо чи приховуємо свої гріхи, свої вади, то вони стають сильнішими, домінують над нами. Але коли ми їх витягаємо на світло, йдемо до сповіді, самим собі про них говоримо і відкриваємо своє серце духовному отцеві, то наче витягаємо на світло диявола і забираємо в нього силу.
Роздумуючи над правилами духовної боротьби, над необхідністю розвінчати, викрити зло, я сьогодні хочу особливо подякувати працівникам засобів масової інформації, усім журналістам, які ціною власного життя говорять правду про біль і страждання України.
Ми знаємо, що в росії деякі слова сьогодні є забороненими, наприклад, війна. Дякую усім тим, які мають відвагу говорити правду, не просто чують правду про Україну, але несуть її у світ. Таким чином демаскують, витягають на світло диявола, обеззброюють його. І це дає нам силу перемагати.
У нашому духовному житті ми знаємо, що існують так звані чужі гріхи. Тобто гріхи, які вчинила інша людина, але я можу стати співвідповідальним за гріхи іншого. Одним із таких гріхів є гріх мовчати. Гріх іншого похваляти. Сьогодні хочу всіх вас закликати не бути причетними до чужих гріхів, не ставати співучасниками злочинів, які діються в Україні, вашою власною мовчанкою чи страхом сказати правду. Витягнімо диявола на світло, і ми переможемо. Бо ми відчуваємо що Боже світло освітлює серця Українців, а правда, за яку ми живемо і вмираємо, є змістом нашої сили, стійкості і буде ключем перемоги України.
Боже, благослови українське військо! Боже, благослови Україну, благослови український народ!
Благословення Господнє на вас з Його благодаттю і чоловіколюб’ям завжди нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.