Звернення Глави УГКЦ у 41-й день війни, 5 квітня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Сьогодні вівторок, 5 квітня 2022 року. В Україні триває 41-й день жахливої, смертоносної війни, яка щодня забирає життя десятків, сотень мирних людей на нашій землі. Переживаючи час Великого посту, ми прямуємо до світлого свята Христового Воскресіння. Якраз у цей час християни різних конфесій поклоняються розп’ятому Спасителеві.
Християнська віра вчить нас не відвертати очей від Бога, який став людиною, якого людина зневажила, розп’яла, убила найбільш ганебною смертю. Християнська віра вчить нас також вшановувати рани Христові, їх цілувати. Бо ми знаємо, що Його ранами ми зцілилися, як пише пророк Ісая.
Цими днями Україна переживає свою Голгофу, своє розп’яття. Я сьогодні прошу християн усього світу, усіх людей доброї волі: не відвертайте очей від страждання, приниження, смерті й ран України!
Перед очима всього світу постають жахливі кадри воєнних злочинів у містах і селах України. Буквально за кілька десятків кілометрів від центра Києва бачимо сотні тіл, убитих пострілом у потилицю. Ми бачимо рани українського народу.
Коли ми питаємо, чому так сталося, за що були катовані, а потім страчені ці невинні люди, то, як розповідають свідки цих жахіть, лише за те, що вони були українцями, за те, що говорили українською мовою. Кожного запитували про його професію. Якщо хтось був учителем, то його відразу вбивали, бо вчив українською мовою, виховував українців. Якщо спортсмен, то був убитий, бо розвивав український спорт. Якщо митець, режисер, то загинув, бо плекав українську культуру.
Ми бачимо, що ця війна росії проти України має чітку ідеологічну основу — це було сказано в останні дні на найвищих рівнях російської влади. Ця війна є запереченням існування багатомільйонного українського народу. Вона сьогодні ведеться для того, щоб остаточно «вирішити» українське питання.
Ще раз закликаю весь світ: не відводьте очей від України. Бо рани України можуть сьогодні вас зцілити від ілюзій зони вашого комфорту, від вашої байдужості, від браку ваших орієнтирів у ваших країнах і суспільствах.
Просимо сьогодні весь світ звернути увагу на злочини проти України, які гідні міжнародного трибуналу, бо вищеописані дійства відбуваються сьогодні в усій Україні: у Рубіжному та Попасній на Донбасі, у Маріуполі на українському півдні. Промовляємо до сумління сучасної людини: зробімо все, щоб зупинити нову вбивчу ідеологію, яка приносить плоди на землях України та яка, можливо, є гіршою за нацизм. Ця ідеологія ще чекатиме свого Нюрнберзького процесу.
Сьогодні висловлюю особливу подяку нашим волонтерам, які першими торкаються ран українського народу і які є представниками різних національностей і релігій. Дякую вам за це. Нині бути волонтером в Україні небезпечно для життя, бо найбільше людей гине, коли нібито створюються зелені коридори, а потім їх нещадно обстрілюють. Скільки волонтерів, які несли харчі тим, хто вмирає з голоду, були вбиті російськими кулями…
Ми сьогодні просимо: розп’ятий наш Спасителю, врятуй Україну! Боже, благослови наше військо, яке рятує життя нашому народові. Боже, благослови наш народ, який шукає в Тебе, у Твоїх ранах єдиного порятунку і захисту.
Благословення Господнє на вас, Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
