Звернення Глави УГКЦ у 56-й день повномасштабної війни, 20 квітня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні середа 20 квітня 2022 року, і Україна переживає вже 56-й день всенародного протистояння, боротьби, спротиву російському агресорові. Драматичний день і драматичну ніч пережила Україна… Тяжкі кровопролитні бої йдуть на сході, зокрема на Донбасі та Слобожанщині, та півдні України.
Особливо цими днями ми молимося, переживаємо і боремося за наш славний Маріуполь, який героїчно протистоїть ворогові та взиває до сумління України і світу про допомогу, про відкриття необхідних гуманітарних коридорів для порятунку життя людей. Понад сто тисяч мирних жителів ще залишилося в цій пастці смерті. Уже кілька днів не відкривали жодних гуманітарних коридорів. І це завдання всіх нас: духовних, цивільних, дипломатичних кіл — рятувати життя людей в Україні.
Ми переживаємо в Україні Страсний тиждень. Середа цього тижня має особливу тему. Літургія цього дня ставить нам перед очі одну трагедію, яка трапилася серед дванадцяти апостолів.
Сьогодні ми роздумуємо над таїнством зради. Один із апостолів, Юда Іскаріотський, прийшов до представників духовної влади Єрусалиму і каже: «Що мені дасте, щоб я вам видав Його?» Учень Христа, який був свідком Його чуд, щодня слухав Його проповідь, разом з апостолами супроводжував Його в усіх подорожах, був свідком Його молитви та добрих діл, зокрема оздоровлень тих, які потребували… сьогодні оцінює Неоціненного.
Цей феномен зради, який описує нам Святе Євангеліє, має таких два моменти. Перший момент — намагання учнів використати Вчителя для осягнення власної мети. Ми не розуміємо вповні, що керувало Юдою. Але було видно, що не Божі думки панували в його серці. І врешті, коли він побачив, що не зможе використати Вчителя як інструмент для власної мети, то просто зрадив Його.
Другий момент — оцінити неоціненне… Злодій, який краде, не може справедливо оцінити вкраденої речі. Він завжди намагається продати її за безцінь і в такий спосіб знецінює те, що відібрав в іншого. Юда, видаючи на муки, страждання свого Вчителя, не тільки знецінює Його, а й виставляє ціну людському життю. І таким чином оцінює Неоціненного, Господа Бога.
Трагедія… Адже плодом такої зради, такого торгу людським життям є смерть, самогубство цього нещасного чоловіка. Христос дозволяє Себе зрадити. Каже Христос: «Син Чоловічий іде, як написано, але горе тому, через кого Син Чоловічий видається».
Ми сьогодні запитуємо себе: як я живу? Чи часом я не маю спокус зради? Чи часом я не намагаюся оцінити неоціненне і виторгувати щось для власного зиску?
Війна — це жахливий момент, коли все тайне стає явним. Разом із прикладами геройства ми маємо приклади ницості, зради. Ми бачимо, що навіть ті, кого наші люди вважали своїми обранцями, кому доручали місцеву владу в Україні чи кого обирали навіть як депутатів до Верховної Ради, — торгують чи торгували Україною.
Україна — наша мати. Наш народ, який виборює своє право на життя, є тим, кого не можна оцінити, йому не можна виставити ціни. А чого варте людське життя, яке є безцінним у Божих очах? … Ми бачимо, що загарбники часом оцінюють людське життя дешевше від вартості мобільного телефону чи якогось домашнього кухонного приладу.
Цього дня ми просимо: Господи, вибав нас від гріха зради і гріха знецінення життя людини. Не дай знецінення Божого милосердя стосовно кожного з нас. Боже, пошли свою силу, благодать захисникам України, завдяки яким ми сьогодні бачимо ранок і можемо переживати його, спілкуючись із Тобою. Боже, подай сили всім нам, щоб побороти всіх зрадників, і силою вірності, своїй присязі, своєму покликанню пришвидшувати, наближати день перемоги України.
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
