Звернення Глави УГКЦ у 57-й день повномасштабної війни, 21 квітня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні вже 57-й день цього всенародного спротиву російській військовій агресії в Україні та водночас особливе свято. 21 квітня 2022 року Україна переживає Страсний четвер. Це день, коли Господь Бог наш Ісус Христос засів перед своєю Пасхою за Тайну вечерю разом зі своїми учнями та апостолами. День Тайної вечері ми вважаємо святом, у якому Господь відкрив перед людиною глибини таїнства свого Божества, зробив її причасницею свого Божественного життя. І ця участь у Божественному житті подається людині через Святі Таїнства Церкви.
У Великий четвер ми споминаємо установлення Таїнства Євхаристії, Христових Тіла і Крові, якими Він кормить людину. Євхаристія є антидотом до смерті, дає нам можливість бути причасниками Його Тіла і Крові на відпущення гріхів та на життя вічне.
Нині ми також святкуємо день установлення Святого Таїнства Священства Нового Завіту. Ісус Христос ділиться священством не людини, а самого Бога, Другої Божої особи, із людиною. Дарує ту велику благодать священничого служіння самого Сина Божого своїм апостолам, а відтак їхнім наступникам — єпископам. Далі це священство, служіння Бога людині, сягає людини всіх часів і народів.
Богослужіння Страсного четверга особливе… Ми освятимо в Патріаршому соборі антимінси, тобто престоли, на яких буде звершуватися Таїнство Євхаристії, освятимо святе і велике миро, яке звідси, із Києва, серця нашої Церкви, помандрує в усі куточки України та світу, для того щоб принести із собою благодать Святого Духа, освячуючи духовну силу, яка оживляє Церкву щодня з року в рік.
Ми побачимо особливий церковний чин, який звершує тільки єпископ у Страсний четвер, умиваючи ноги лише священникам, згідно з нашою традицією. Це особливий момент переживання цієї Тайної вечері, коли сам Христос підперезався рушником і вмив ноги своїм учням, а відтак показав зміст, спосіб священничого служіння Бога стосовно людини. Бог стає на коліна перед людиною, як служитель, і вмиває її ноги, змиваючи її гріхи та лікуючи її рани.
У цей Страсний, або Великий, четвер, хочу особливо подякувати за служіння, за ревну відповідь на покликання до священства нашим єпископам, священникам, монахам, дияконам і семінаристам, які готуються стати священниками.
Ми бачимо особливу цінність священничого служіння, зокрема в умовах війни, де Христовий священник перший рятує людське життя. Він перший похиляється над ранами сучасної людини, над ранами України, над ранами нашого народу. Наше духовенство взяло на себе найбільший тягар цієї війни, служачи там, де є потреба.
Виняткову подяку складаю священникам на окупованих територіях, які є зі своїм народом у найгарячіших точках військових дій. Особливо дякую за служіння нашим військовим капеланам, які сьогодні поруч із нашим військом день у день проповідують Боже слово там, де розгортається драма війни.
Прошу сьогодні всіх наших мирян і монашество: подякуйте своїм священникам за служіння, скажіть їм гарне слово, привітайте їх із цим днем. Бо їм так потрібно відчути, що їхній народ любить своїх священників. Вони ж готові віддати життя за своїх овець і роблять це ревною працею день у день.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наше українське військо! Боже, порятуй наші міста і села, які палали цієї ночі: від Харкова, Донбасу, Маріуполя, Херсону, Миколаєва і всіх тих міст і сіл, де чекають Твоєї присутності! Боже, пошли священників, працівників на Твої величезні жнива, які Ти сьогодні підготував у цей непростий час! Боже, благослови Україну!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
