Звернення Глави УГКЦ у 62-й день повномасштабної війни, 26 квітня 2022 року
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні Світлий вівторок і 62-й день всенародного спротиву України російській агресії. Ідуть жорстокі бої на сході України. Ворог щоразу інтенсивніше, з більшою кількістю зброї та війська атакує Україну.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться! І Україна святкує Пасху!
Впродовж останньої ночі та останнього дня ворог знову завдав ракетних ударів майже по всій території України. Під російськими ракетами здригалася Львівщина, Вінниччина, Житомирщина.
Сьогодні зранку ракетний удар був здійснений по Запоріжжю, де зібралися десятки тисяч біженців із Маріуполя, півдня України. Палає український Харків, де вже цілковито знищена третина будівель. Але місто стоїть, живе, молиться і Церква у Харкові служить своїм людям.
Тримається наш героїчний Маріуполь. Справді, його держить якась сила — це дивує людей у різних куточках земної кулі. Місто Марії, місто-мученик, Маріуполь захищає своїх дітей, жінок. Захищає Україну!
Незважаючи на ці лиха війни, у серці українського народу щоразу більше зростає якась дивна сила, яка, мабуть, походить не від людей. Бо перед лицем такого озброєного, жорстокого, убивчого ворога людське серце, мабуть, би злякалося і руки б опустилися. Однак ця сила, яка щоразу більше проявляється, за Божою дією кличе наш народ до свободи. Кличе не боятися. Кличе боротися. Кличе не боятися робити добро.
Недаремно ми переживаємо ці трагедії в пасхальний час. Ми відчуваємо, що воскреслий Христос сьогодні дивним чином перебуває між нами в Україні. Ми відчуваємо, що кожен, «хто в Христа хрестився, у Христа зодягнувся». Ми відчуваємо сьогодні в Україні, що Христос воскрес не сам. Він воскрес, вийшов із гробу разом з усім людством, яке було, є і буде, увібравши в себе людську природу всіх часів і народів.
Ми відчуваємо, що сила Воскреслого діє в нас через благодать нашого Хрещення. Бо ми, охрестившись у силу Христову, увійшовши через Таїнство Хрещення в Його смерть і воскресіння, носимо життя Воскреслого у своєму нутрі.
Я б хотів сьогодні роздумати над осердям Христової проповіді, над Блаженствами. Слово «блаженні» вказує не лише на тих, хто відчуває якесь блаженство, що походить від Бога. Блаженні — це ті, які вже в собі носять отой життєдайний зародок воскресіння, що його ми отримали в Ісусі Христі.
Недаремно першим із Блаженств є Христові слова: «Блаженні вбогі духом, бо їх є Царство Небесне». Той, хто охрестився в Христа, носить у собі силу Його воскресіння. Відчуває, що скарб зародку Царства Небесного, який ми маємо в собі, у нас ніхто не зможе відібрати.
У нас можуть забрати багато чого. Можуть розбомбити наші домівки, вкрасти все наше майно, навіть вигнати з нашого краю. Проте скарб цього воскресіння Христового з нашого серця ніхто від нас не зможе забрати.
Та людина, яка носить воскресіння Христове у своєму серці як благодать Хрещення, зіставляє все те, що має, що отримує, із тим, що вже є в неї всередині, і не потребує нічого зайвого. Тому блаженні вбогі духом, тобто ті, що мають багатство Христа воскреслого у своєму серці. Вони можуть бути вбогими духом, адже все інше в цьому світі ніколи не дорівнюватиме скарбові вічності, який вже мають ті, що вірять у Його воскресіння. Зіставляючи все те, що ми маємо або чого не маємо, із тим, що носимо у своєму серці, — відчуваємо себе блаженними.
Ворог нас вбиває, хоче забрати в нас усе. Але ми багаті Христовим багатством, Його життям і воскресінням. І хочемо поділитися цим нашим багатством з усіма. Ми, українці, хочемо сьогодні переживати це блаженство — бути вбогими духом, але багатими Царством Небесним, яке вже є в нас і між нами. Тому кажемо собі і світові: «Христос воскрес! Воістину воскрес!».
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
