Звернення Глави УГКЦ у 71-й день повномасштабної війни, 5 травня 2022 року
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні 5 травня 2022 року, і Україна переживає вже 71-й день всенародного протистояння проти нелюдяної, жорстокої російської агресії проти нашої Батьківщини.
Відчуваючи динаміку цієї війни і прислухаючись до думок, які лунають звідусіль, розуміємо, що інтенсивність бойових дій збільшується. Ворог намагається за всяку ціну просунутися вглиб України, проте українське військо борониться.
Знову багато частин нашої України були обстріляні російськими ракетами. Сьогодні зранку під обстріли потрапив український Краматорськ, 25 людей отримали поранення.
Ми всі молимося за наш Маріуполь, за героїчну «Азовсталь», за цивільних і військових, які там відчайдушно чинять спротив російським окупантам. І справді, усе світове співтовариство намагається врятувати людське життя в тому місці, яке ворог перетворив на велике кладовище.
Щодня віднаходять нові масові поховання і братські могили, зокрема на тих територіях, які були звільнені від російського окупанта. Найбільше болить серце бачити ознаки нелюдяних катувань: людей із простріляними і поламаними кінцівками, із вирваними нігтями, із зв’язаними руками… і це звичайні, цивільні люди. На їхньому місці, у тій братській могилі, міг бути кожен із нас… Тому ми молимося за всіх невинно убієнних і робимо все для того, щоб рятувати людське життя.
Сьогодні серед цього розпачу і болю я б хотів роздумати над завершальним євангельським блаженством, яке звучить як заохочення і благословення та яке підсумовує всі Євангельські блаженства про Божу дію в людині.
Це блаженство каже: «Радійте і веселіться, бо нагорода ваша велика на небі». Нам сьогодні, навіть святкуючи Пасху, нелегко радіти і веселитися. Навпаки, хочеться сумувати і плакати. Проте ми відчуваємо, що ця радість, про яку як про блаженство говорить нам Ісус Христос, це не лише людська емоція або розвага. Це радість від присутності Царства Небесного між нами та вічного, щасливого життя людини вже сьогодні як нагороди.
Ця нагорода, яка в повноті буде на небі, не є для нас чимось далеким і незнаним. Ми вже її маємо, як завдаток, як те зернятко, що, можливо, ще тільки має впасти в землю, вмерти і народитися. Однак те зернятко вже є, і відчуття присутності небесної сили, Божого життя тут, між нами, у цій долині сліз, серед горя смерті — є причиною нашої радості. Ми надіємося на повноту того, що вже маємо. Тішимося тим, що Господь Бог уже розпочав своє діло, свою присутність, започаткував своє Царство тут, на землі, між нами. Тому саме ми покликані цю радість будувати і поширювати. Радість буде на небі і до неї треба прагнути.
Покріпляймо самі себе та одні одних Божою силою, Євангельськими блаженствами, над якими ми роздумували впродовж останніх дев’яти днів. Нехай Бог довершить у нас те діло, яке Він уже розпочав. Нехай довершить і виявить у нашому українському народі перемогу над смертю, над дияволом, його слугами та ангелами, яку Він уже розпочав, вставши з гробу.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови українське військо! Боже, покріпи нас усіх на дусі! Зішли на нас свого Святого Духа, Духа радості, у наші серця, щоб ця Твоя небесна радість була нашою непереможною силою, яка стане нашою кріпостю і поведе нас до перемоги!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
