Звернення Глави УГКЦ у 72-й день повномасштабної війни, 6 травня 2022 року
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні п’ятниця, 6 травня 2022 року, і Україна переживає в боях уже 72-й день цієї несправедливої, кривавої агресії росії проти нашої держави та нашого народу.
Активні бої ведуться на Донеччині… Увесь схід і південь України у вогні. Була обстріляна ракетами Дніпропетровщина. Поранені та загиблі люди сьогодні взивають до нашого сумління. Також зазнав ракетних обстрілів Миколаїв.
Проте особливо ми вболіваємо вже котрий день за Маріуполь. Відповідно до повідомлень, з міста вдалося евакуювати близько пів тисячі людей, але ще дуже багато там залишилося. І місто, зокрема славний завод «Азовсталь», героїчно обороняється і теж взиває до сумління всього світу, щоб зупинити цю несправедливу війну та агресію. Справді, у Маріуполі кується перемога України.
Сьогодні Україна святкує пам’ять великомученика і переможця Юрія, якого ще звемо чудотворцем. Його постать, яка пов’язана із силою та звитягою, для нас в Україні нині особливо промовиста. Святкує свій престольний празник архикатедральний собор Святого Юра у Львові. Культ святого Юрія, мученика та переможця, дуже давній на українських землях.
Хто такий мученик? Ким є мученик Юрій Побідоносець для України сьогодні?
Мученик — це свідок воскресіння. Вмираючи, ідучи на муки і на смерть, він показує світові, що смерть, яку ми можемо тепер пережити, вже переможена і зневажена Христовим воскресінням і після неї є життя. Зародок того безсмертя, воскресіння ми носимо в собі. І той, хто віддає життя як свідчення воскреслого Христа, — показує цю перемогу над злом.
Мученик перемагає своїх мучителів в особливий спосіб. Ті, що розпинали Христа, думали, що вони навіки поховають Його слово, навчання і силу. Однак Христос своєю смертю подолав смерть і переміг мучителів. Щось подібне стається з мучеником. Той, хто вбиває мученика, думає, що перемагає того, кому завдав смерть. Але стається навпаки, бо саме мученик є переможцем, він перемагає свого мучителя.
І ось сьогодні, оспівуючи Юрія, ми говоримо про дві риси його подвигу. По-перше, він викрив нечестивість своїх мучителів, а по-друге, сам себе приніс у чисту жертву. Цих два фактори були запорукою, змістом, основою його перемоги. Тому ми звемо його переможцем.
Ми нині просимо великомученика Юрія допомогти нам відкрити ту силу, яку він засвідчив, що вона присутня в нас. Адже нашим стражданням, нашою звитягою ми викриваємо нечестивість тих мучителів, які прийшли на українську землю. Навіть тоді, коли мучителі чіпляють на себе так звані георгіївські стрічки, намагаючись присвоїти собі перемогу великомученика Юрія, він сам їх демаскує.
Захищаючи Батьківщину, українці складають на вівтар Божої любові свою чисту жертву, яка є силою, що приносить перемогу. Тому, святкуючи пам’ять цього великомученика, усвідомлюючи зміст його подвигу та джерело його перемоги, ми сьогодні відчуваємо, що великомученик і переможець Юрій воює за Україну, він є на нашому боці. Це на українській землі він нищить, протикає своїм списом отого прадавнього змія, який тепер намагається жалити Україну. І тому перемога буде разом із Юрієм за нами!
Боже, благослови Україну! Дай перемогу нашому війську над нечестивим ворогом. Дай перемогу українському народові, щоб він демаскував свого нечестивого мучителя, а своєю чистою жертвою прославив нашого воскреслого Спасителя. Боже, благослови Україну!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
