Звернення Глави УГКЦ у 79-й день повномасштабної війни, 13 травня 2022 року
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні п’ятниця, 13 травня 2022 року, і ми особливо молимося до Фатімської Богородиці, якій Святіший Отець Франциск посвятив Україну, щоб зупинити московську агресію. Цього дня Україна переживає вже 79-ту добу всенародного протистояння нашого народу повномасштабній війні, яку росія веде супроти нас, супроти України, супроти дітей нашої Батьківщини.
Впродовж останньої ночі та минулого дня продовжуються надзвичайно активні бойові дії на півдні та сході України. Палає схід Харківщини, Донеччина і Луганщина. Великим горем для півдня нашої країни стали лісові пожежі. За повідомленнями, на Херсонщині горить більше ніж півтори тисячі гектарів лісу. Окупанти не дають можливості загасити ці пожежі, які поширюються з великою силою… через вогонь, через вогонь гармат, через вогонь авіаударів, через вогонь війни…
Ворог обстрілює північні області України, які межують з росією і які нещодавно були звільнені — Чернігівщину та Сумщину. Він завдає прицільних бомбових ударів по школах, де вчаться діти. Гинуть сини і доньки нашого народу.
Але Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться. Україна призиває покров Пречистої Діви Марії. Ми молимося за подолання зла, як про це просила Богородиця у своєму Фатімському об’явленні, і віримо, що сила благодаті Духа Святого за посередництвом Пречистої Діви Марії спочиває на нашому народі, дає нам силу протистояти злу і продовжувати захищати Батьківщину.
Сьогодні роздумаймо над ще одним важливим ділом милосердя для тіла ближнього, яке, згідно з Катехизмом нашої Церкви, завершує перелік цих діл милосердя, — померлого похоронити.
Ми, християни, віримо у воскресіння померлих і в те, що покладені до гробу людські тіла подібні до насіння, яке сіяч кладе в землю, очікуючи його проростання. Тому ми з молитвою, болем і зі сльозами, але водночас з великою пошаною передаємо землі тіла наших померлих і співаємо пісню надії: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував».
Сьогодні земля України рясно засіяна тілами загиблих. Ми не знаємо точно, скільки загиблих, зокрема серед цивільного населення, уже приніс цей смерч війни. Щоразу, коли наші цивільні інфраструктури намагаються відновлюватися, коли ми розбираємо завали бомбардованих будинків, — всюди знаходять тіла померлих невинних людей. Ми намагаємося з великою пошаною передавати їх землі і молимося за їх вічний спочинок.
З великою пошаною наш народ приймає і передає землі тіла наших загиблих воїнів. Є такий звичай: коли до якогось містечка чи села повертається домовина з бездиханним тілом нашого героя — усі мешканці цього населеного пункту виходять і супроводжують її, стоячи обабіч дороги на колінах.
На жаль, ми бачимо, що російський нападник не шанує тіл ані українських воїнів і цивільних людей, ані своїх… На початку нашого протистояння, нашої оборонної війни, ми намагалися шанувати тіла російських військовослужбовців і хотіли з почестями віддавати їх їхнім родинам. Але бачимо, що росіяни відмовляються шанувати тіла своїх загиблих солдат. І це деморалізує російське військо.
Сьогодні особливо молимося за наших померлих воїнів, тих, що віддали життя задля захисту Батьківщини. Огортаємо молитвою, увагою, підтримкою, людським теплом матерів і батьків, жінок і дітей, а також родини наших загиблих військовослужбовців.
Боже, воскреси Україну! Боже, дай Твого Духа Святого бездиханним тілам, які у воскресінні будуть свідчити правду про тих, хто їх убивав, і правду про Україну, що захищала життя, мир і свободу!
Боже, благослови нашу землю! Боже, благослови наш народ, який оплакує своїх убитих синів і дочок! Боже, вдихни в нас силу віри, надії та любові, дай нам вшанувати Тебе навіть у тілі померлого чи загиблого Твого сина чи Твоєї доньки! Боже, благослови Україну, зупини цю війну і дай нашому народові мир!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
