Звернення Глави УГКЦ у 80-й день повномасштабної війни, 14 травня 2022 року
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні субота, 14 травня 2022 року, і український народ уже 80-й день відбиває повномасштабний наступ несправедливого агресора, російського війська, який нищить, вбиває наших людей і топче українську землю.
Але сьогодні маємо гарні новини — Україна обстояла Харків. Нам вдалося не просто захистити це історичне велике, мільйонне місто, але, як це було з Києвом, Черніговом і Сумами, показати, що Слобожанщина, край, який розташований на кордоні з російською федерацією, — це справді історична Україна. Ми сьогодні дякуємо всім оборонцям Харкова і тим, хто віддав життя за свободу цього древнього українського міста.
Проте ворог не складає зброї. Він активно і масовано атакує, намагаючись повністю захопити території Луганської, Донецької та Херсонської областей, хоче закріпитися на Запоріжжі. Цієї ночі масованими ракетними, артилерійськими ударами була понівечена частина інфраструктури на Дніпропетровщині. Був обстріляний Миколаїв.
Але Україна стоїть. Україна бореться. І ми відчуваємо, що Господь Бог благословляє нашу боротьбу, яка є справедливою. Він крок за кроком дарує Україні перемогу, — перемогу над злом, над несправедливим загарбником.
Сьогодні розпочинаємо роздуми над іншим видом діл милосердя — щодо душі ближнього. Ми знаємо, що людська душа, зокрема її сили, якими є розум, воля та почуття, подібні до керма, котрим керується людина. І тому від нашого душевного стану і духовного здоров’я залежить наша доля, не тільки в земній частині нашої життєвої мандрівки, а й залежить життя вічне, можливість чи неможливість брати участь у вічному щасті, яке дарує нам Господь Бог.
Перше і, можливо, одне з найважливіших діл милосердя для душі ближнього — грішника навернути. Ми знаємо, що коли Господь Бог споглядає на грішну людину, то передусім помічає не так гріх, який вона чинить, а бачить свою дитину, яка потрапила в лабети неволі гріха. Таке ставлення людини до грішника — це Боже милосердя. Господь Бог каже: «Я не бажаю смерті грішника, а хочу, щоб він навернувся і жив».
Навернення грішника, визволення його із сітей зла, здатність людини бути вільною від зла — ознака справжньої свободи. Ісус Христос каже: «Я прийшов не для того, щоб світ засудити, а для того щоб світ спасти». Тож кожний християнин, як учасник священничої, царської та пророчої місії Ісуса Христа, має обов’язок, покликання співдіяти з нашим Спасителем у ділі спасіння людини.
У нас іноді створюється враження, що навертати грішника означає втручатися в його внутрішні справи, у його приватний простір. Часом людина в умовах крайнього індивідуалізму сучасної культури вважає, що ніхто інший не має втручатися до того, що відбувається в її серці.
Та водночас ми переконуємося, що людина часом дуже потребує того, кого посилає Господь Бог, щоб врятувати її з рабства гріха. І коли ми бачимо довкола себе людей, які загрузли в лабетах гріха — не будьмо до них байдужими та не спішімо їх осуджувати. Натомість подивімося на грішника Божими очима і намагаймося допомогти в його наверненні. Кажуть, що навернення людини — це одне з найбільших чуд, яке чинить Бог. Це дар, благодать дії Святого Духа. Однак діло милосердя для того, щоб помогти навернути грішника, — це покликання кожного християнина. Якщо б ми всі чували над станом душі, не тільки своєї, а й свого ближнього, то, мабуть, у світі було б менше зла.
Нехай Господь Бог поможе всім нам знайти дорогу до навернення. Нехай Господь Бог поможе нам подбати про навернення наших ближніх. Нехай навчить нас бути милосердними до грішників і небайдужими до їхнього порятунку.
Ми сьогодні просимо: «Боже, порятуй Україну! Боже, наверни тих, що сьогодні нас убивають! Боже, відверни від гріха всіх тих, що задумують нечестиві задуми і є причиною лиха війни в сучасному світі! Боже, благослови українське військо, яке зупиняє грішного нападника! Боже, благослови дітей України, відверни всіх нас від гріха і дай нам справжню свободу, яка є свободою чинити добро!».
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
