Звернення Глави УГКЦ у 82-й тиждень повномасштабної війни, 10 вересня 2023 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Минає 82-й тиждень великої повномасштабної війни, яку російський агресор приніс на мирну українську землю. Знову Україна стікає кров’ю. Сотні тисяч постраждалих людей змушені були залишити свої домівки, мільйони стали внутрішньо переселеними особами і військовими переселенцями, що опинилися за кордоном України. На фронті йдуть тяжкі бої, але наші дівчата та хлопці мужньо захищають Батьківщину. Ми живі завдяки тому, що українське військо нас обороняє, крок за кроком, ціною власного життя, звільняючи українську землю.
Ворог знову обстрілює мирні міста й села. Чимало осіб загинуло у Костянтинівці Донецької області, бо агресор вдарив по ринку, куди люди прийшли за продуктами. Сьогодні ми хочемо особливо помолитися за наш Кривий Ріг, де тривають рятувальні роботи і щодня збільшується кількість постраждалих.
Ми відчуваємо солідарність з Україною всього світу і всієї Католицької Церкви, особливо перебуваючи тут, у Римі, біля гробів апостолів Петра та Павла. І звідси на весь світ нині ми кажемо: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
У контексті чергової сесії Синоду Єпископів, коли до Рима з’їхалися владики зі всього світу, ми хочемо відсвяткувати особливу подію, особливий ювілей — 400 років мученицької смерті святого священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького. Його постать і життєвий шлях нині по-особливому промовляють до нас, нащадків тої великої Церкви-мучениці, яка продовжує свою місію в сучасних реаліях життя України та світу. Сьогодні ми бачимо, що святий Йосафат своєю мученицькою смертю надав глибшого сенсу й розуміння змісту сопричастя Київської Церкви з наступником апостола Петра.
У всіх зустрічах, які маємо цими днями у Ватикані, — і зі Святішим Отцем, і з очільниками різних Дикастерій Римської курії — чуємо голос святого Йосафата, що ми спадкоємці великої Київської традиції, що ми католики, що перебуваємо в єдності зі Вселенською Церквою не тому, що Папою є Франциск. Це сопричастя — це віра в те, що Христос заснував єдину Церкву для всіх людей, націй і народів, це віра в те, що апостол Петро діє і сьогодні через своїх наступників, і воно належить до суті Христової Церкви. Ми сьогодні бачимо, як сопричастя, що ґрунтується на скелі Петра, дає Україні й нашій Церкві можливість вкотре вистояти серед викликів війни. Так не раз було в історії, що наша Церква, як душа й мати українського народу, вистоювала завдяки вселенській міжнародній католицькій солідарності, підтримці та захисту. І нині Україна спроможна вистояти в борні з російським агресором, бо з нами солідарний весь світ, що допомагає всім, чого потребуємо.
Святий священномученик Йосафат — це єдиний український святий, похований біля гробу апостола Петра, у серці християнського вселенського світу. Перші християни в Римі вважали особливою честю бути похованим біля гробу апостола Петра. Ми, українці, втішаємося, що маємо святого, який тут, на землі, є свідченням нашої ідентичності, історії, нашого майбуття, а там, на небі, молиться за Україну, нашу Церкву й наш багатостраждальний народ.
Разом із тисячами паломників, котрі прибули до Рима, на гробі апостола Петра, разом із нашим Йосафатом, ми сьогодні молимося за перемогу України, справедливий, а відтак довготривалий та стабільний мир для нашої багатостраждальної, скропленої кров’ю своїх синів і дочок, святої української землі.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови та захисти наших дівчат і хлопців на фронті! Святий священномученику Йосафате, молися на небесах перед Божим престолом за твоїх співвітчизників, дітей, нащадків і наступників! Боже, благослови нашу Батьківщину Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
