Звернення Глави УГКЦ у 85-й день повномасштабної війни, 19 травня 2022 року
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні четвер, 19 травня 2022 року, і український народ уже 85-й день бореться проти повномасштабної російської агресії.
Війна продовжується… Продовжують падати авіабомби, ракети на наші мирні міста і села. За повідомленнями з фронту, найбільші бойові дії сьогодні ведуться на сході України, на Донецькому та Луганському напрямках.
Військові нас потішили тим, що на чотирьох напрямках росіяни повністю провалили свій наступ і наше військо успішно боронить Батьківщину. Проте продовжуються авіаудари по різних частинах України: Одещині, Дніпропетровщині та Миколаївщині, які хотіли б жити мирним життям.
Ми особливо молимося за Маріуполь, за тих людей, які там ще потребують уваги світової спільноти. Молимося за всіх тих, що перебувають в окупованих Херсоні, Мелітополі та Бердянську, у всіх містах і селах, які відрізані загарбниками від тіла України, українського народу.
Хочемо допомогти всім тим, хто постраждав від цієї війни, зокрема вимушено переселеним особам, тим, хто опинився далеко від дому, і тим, хто поранений. Молимося за наших воїнів, які потрапили у ворожий полон.
Але Україна стоїть. Україна бореться. Україна перемагає. І весь світ сьогодні бачить справжню волю України — бути вільною, незалежною державою.
Сьогодні я б хотів роздумати над ще одним ділом милосердя для душі ближнього, яке, можливо, найкраще віддзеркалює Божу любов до нас, — образу із серця прощати. Звичайно, що коли хтось нас кривдить, чинить нам зло, ми ображаємося. Будь-яке зло, особливо несправедливе, нас уражає.
Це діло милосердя вчить нас перемагати зло любов’ю і каже нам, що Господь Бог, який любить людину, не зважає на ставлення людини до Нього. Божа любов більша за гріхи і образи, яких людина може Йому завдати: «Так Бог полюбив світ, що віддав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне».
Божа любов зцілює наші гріхи, нашу ненависть. Господь Бог вболіває над тим, що зло людини насамперед падає на її голову. Коли людина грішить, ображає Господа Бога, то ранить передусім себе. А Боже милосердя, навпаки, рятує її зла. Коли ми ставимося до наших ближніх так само, як Господь Бог до нас, то виявляємо Його присутність між нами.
Образу з серця прощати, особливо в особистих стосунках, означає перемагати зло, яке інший міг би мені спричинити. Бо часто трапляється так, що хтось мене образив, але цього не помітив. І образа, яку я ношу в серці на свого ближнього, гнітить мене самого. Тож коли я прощаю образу — викидаю те внутрішнє зло із власного серця і образа більше мене не ранить.
Ба більше, прощаючи своєю любов’ю, ми нищимо зло і гріх. Тому не даймо нашим образам руйнувати нас зсередини. Нехай наші образи зникають силою Божої любові, яку ми можемо передати іншим людям.
Боже, благослови Україну! Боже, вигой рани, яких завдала душам українців ця тяжка війна! Боже, навчи нас прощати, зокрема наших ближніх, найрідніших!
Нехай образи, дрібні чи великі, не підточують наших родин, наших парафій, наших спільнот. Нехай кожна образа буде переможена силою прощення в ім’я Боже, як діло милосердя для душі ближнього.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови українське військо! Боже, благослови всіх тих, що помагають одні одним! Боже, благослови всіх тих, які борються із власними образами! Боже, благослови всіх тих, хто сьогодні захищає Батьківщину! Боже, благослови український народ.
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
