Звернення Глави УГКЦ у 96-й тиждень повномасштабної війни, 17 грудня 2023 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Минає вже 96-й тиждень великої війни, яку російський загарбник приніс на українську землю. На всій лінії фронту ворог тисне і намагається щоразу більше атакувати позиції наших військ. Українська земля навіть серед зими, серед снігу продовжує горіти. Ворог тероризує щодня і щоночі наші мирні міста й села. У різний спосіб атакує Одесу, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Кривий Ріг, а особливо Київ. Мало яка ніч цього тижня у столиці була спокійною. Від нічних атак російської зброї постраждало понад п’ятдесят людей, зокрема двоє дітей.
Серед цього болю, страждання кується, як криця, залізна воля українського народу бути вільним. Українці не втомлюються захищати Батьківщину. Ми хочемо, щоб нас почув світ: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Цього тижня ми отримали гарну звістку із серця Європейського Союзу, що нарешті відкриті перемовини про вступ України до сім’ї європейських народів. Для українського суспільства, змореного і зболеного воєнним лихом, було дуже важливо відчути солідарність європейських країн.
Очевидно, до здійснення європейської мрії нашого народу ще довгий шлях. Але ці відчинені двері є для нас сьогодні моральною підтримкою, потіхою, що у своїх змаганнях до свободи українці не покинуті сам на сам із сильнішим від нас російським агресором. Ми вдячні народам Європи за солідарність!
За дивною Божою волею, це відкриття і запрошення України продовжити свій шлях повернення до сім’ї європейських народів збіглося із черговою сесією Постійного Синоду Єпископів нашої Церкви, яка відбулася в Чернівцях, на українській Буковині. Постійний Синод — це найвищий орган управління помісної Церкви свого права в міжсинодальний період. За доброю традицією, Постійний Синод постійно «рухається». Цього разу ми працювали в молодій Чернівецькій єпархії, яка, хоч історія нашої Церкви на Буковині сягає століть, цього року святкує шосту річницю свого заснування.
І ось у Чернівцях наші владики з Америки, Німеччини та Польщі привезли добру новину для українського народу. Вони підтвердили те, що сказали очільники Європейського Союзу. Народи Європи солідарні з народом України. Прості люди — поляки, німці, мешканці скандинавських країн, глибоко переживають біль України, як власний, тому що ця війна начебто відкрила старі рани Європи. Ці люди хочуть сказати «ні» агресії, «ні» війні.
Звертаючись до очільників Буковини та, зокрема, Чернівців, до студентів, викладачів університетів, до молоді, до священнослужителів, наші владики донесли цю добру новину: світ підтримує Україну!
Ми разом молилися перед древньою іконою, яка, як велика святиня, зберігається в Успенському соборі Чернівців і має глибоку назву — «Надія безнадійних». Це ікона Пречистої Діви Марії, якій понад чотириста років. Про її походження нам достеменно не відомо.
Перед нашою Небесною Матір’ю ми молилися за надію України, відчуваючи, що цією надією є не щось, а Хтось. Це — Спаситель, до народження якого між нами ми тепер готуємося.
Боже, благослови Україну! Боже, подай світло надії багатостраждальному українському народові! Боже, захисти своєю силою наші міста і села від злочинців, які щоночі запускають зброю по наших містах! Боже, благослови наше українське військо, підтримай всіх тих, хто сьогодні занепадає духом! Боже, пошли світло надії для нашої Батьківщини! Боже, благослови наш народ Твоїм різдвяним миром, який приходить із Небес.
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
