Звернення Глави УГКЦ у річницю повномасштабної війни, 24 лютого 2023 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні 24 лютого 2023 року Божого, а в нас, в Україні, завершується рік великої, повномасштабної війни, яку російський окупант і агресор приніс на нашу землю. Це був рік болю, сліз і крові. Це був рік боротьби, величезної мужності та стійкості синів і дочок нашої Батьківщини. Та водночас це був рік великої віри і надії, що Господь Бог нас не покинув, що Він є і буде джерелом та запорукою нашого життя і нашої перемоги.
Цього ранку мимоволі згадуємо, як усе починалося в Києві того жахливого ранку 24 лютого 2022 року. Ми всі прокинулися від вибухів ракет і бомб. Пригадую, що тоді ми бачили звідси, із лівого берега Дніпра, палаючий верхній Київ на правому березі. Бачили, як над нашим Патріаршим собором кружляли російські гелікоптери. Я питав: «Господи, чому Ти це нам дозволив побачити? Чому це з нами діється?». Були відчуття, що подібні картини бачив пророк Єремія, коли споглядав, як вавилонські загарбники зруйнували Єрусалим, і плакав над містом. Рік тому ми так плакали над нашим Києвом, який став першою мішенню російського удару.
Того ранку — під бомбами — ми готували звернення до нашого народу, нашої Церкви. У тому посланні ми стверджували, що українці мають право і святий обов’язок захищати свою Батьківщину. Ми пригадували, що, як вчить історія ХХ століття, той, хто починає війну, хто плекає ілюзії всемогутності, її і програє. Бо Господь Бог вловлює могутніх їхньою ілюзією, скидає могутніх із престолів, а підносить убогих і смиренних. Вже тоді ми стверджували, що Він буде з нами, що Україна переможе, і це буде перемога Божої сили над людською хтивістю, зажерливістю, людським гріхом. І так стається. Слово Євангелія каже: «Від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших».
Щодня впродовж усього року ми стверджували: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться! Ця фраза зродилася спонтанно, тому що ніхто з нас не планував щоденних відеозвернень чи інших заходів, які б тривали цілий рік. Пригадую, телефонували люди із різних країн і питали: «Чи ви ще там живі в Києві?». І тоді я попросив свого секретаря: «Запишімо відео, щоб усі бачили, що ми живі, що продовжуємо боротися, не опускаємо рук і всі як один стали на захист Батьківщини». Таке відеозвернення вперше вийшло 25 лютого.
Але сьогодні ми кажемо: Україна стоїть, Україна вистояла цілий рік! Дякуємо Господу Богу за те, що дарував нам силу і стійкість.
Україна бореться! Складаємо велику подяку всім тим, хто боровся, хто бореться сьогодні і хто боротиметься до остаточної перемоги України. Цією боротьбою України захоплюється тепер увесь світ. Якраз цієї ночі, коли українці ще спали, Організація Об’єднаних Націй прийняла резолюцію щодо формули досягнення миру в Україні. Ця формула миру, яка стала рішенням світової спільноти, є формулою миру саме України, того, чого ми прагнемо і за що боремося.
Україна молиться! Цей день ми хочемо провести в молитві й пості, чинячи добрі діла. Святий Петро Хризолог говорив, що ці три елементи — молитва, піст і милостиня — є одним-єдиним духовним дійством. За його словами, те, про що в молитві ми просимо в Господа Бога, через наш піст Він вислуховує, а через милостиню це нам дарує.
Ми сьогодні відчуваємо, що Господь Бог нас чує, дарує нам те, про що ми в Нього просимо на спасіння нашого народу, і допомагає нам рятувати в Україні життя тих, хто постраждав, хто є жертвою цієї несправедливої російської агресії, війни. Тому закликаю всіх вас провести цей день у молитві, у пості та чинити діла милосердя і любові.
Бажаю подякувати всім, хто щодня знаходив час, щоб слухати наші відеозвернення. Дорогі брати і сестри, дякую, що впродовж того року ми жили, боролися і молилися разом. Дякую тим, хто щодня не просто слухав наші звернення, а перекладав їх іншими мовами: англійською, французькою, італійською, іспанською, німецькою та польською. Дякую і тим, хто слухав голос з України в різних куточках Європи та світу — ви чули правду про Україну, яку проголошує Українська Греко-Католицька Церква.
Ми відчули, що цей формат щоденних відеозвернень поступово вичерпується. Тому, розпочинаючи наступний рік нашої борні, ми змінюватимемо спосіб зв’язку. Перейдемо до відеороздумів, які підсумовуватимуть певний період. Однак ми й надалі будемо разом, — разом молитимемося, працюватимемо і прямуватимемо до нашої перемоги. Бо ми знаємо, що росія вже програла. Російський окупант не осягнув жодної цілі, яку ставив перед собою рік тому. Наше військо звільнило більшість територій, які він захопив, і звільнить всі інші, звільнить нашу святу українську землю від руйнівної присутності російського загарбника. Тому подорожуватимемо разом до перемоги в праці, молитві, у вірі в Бога та надії на Його милосердя.
Хай Господь Бог поблагословить нашу Батьківщину. Хай поможе нам дожити до світлого дня перемоги. Хай дасть нам силу залікувати рани війни, ті травми, які кожен із нас носить у своїй душі, у своєму серці, на своєму тілі. Хай Господь Бог благословить українську владу, наших воїнів, рятувальників, лікарів, волонтерів, синів і дочок України, які щодня наближають день перемоги.
І ми сьогодні просимо: Господи, благослови нас усіх, нашу Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
Разом до перемоги!
