Тернопільсько-Зборівська архиєпархія

Опис

Тернопільсько-Зборівська архиєпархія — одна з греко-католицьких єпархій у Західній Україні, що охоплює частину Тернопільської області, а саме Бережанський, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Підволочиський, Теребовлянський (частково), Тернопільський, Шумський райони. Таким чином, площа архиєпархії сягає 8 346 км² та простягається на 662 населених пункти. Через своє географічне розташування Тернопільсько-Зборівська архиєпархія межує із Івано-Франківською архиєпархією на південному заході, із Стрийською єпархією — на заході, із Львівською архиєпархією та Сокальсько-Жовківською єпархією — на північному заході, із Луцьким екзархатом — на півночі, із Кам’янець-Подільською єпархією — на сході та із Бучацькою єпархією — на півдні.

За останніми статистичними даними 2015 року, кількість населення на території архиєпархії сягає 634 тис. особи, з яких налічує близько 385, 5 тис. вірних.

Поділ на протопресвітерства

Станом на 20 березня 2016 року Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ налічує 263 парафії, що об’єднані у 16 деканатів (протопресвітеріатів):

Бережанський;
Великоберезовицький;
Великобірківський;
Великоглибочанський;
Залозецький;
Зарваницький;
Збаразький;
Зборівський;
Козівський;
Козлівський;
Микулинецький;
Озернянський;
Підволочиський;
Теребовлянський;
м. Тернополя — Центральний;
м. Тернополя — Східний.

Духовенство

Герб Тернопільсько-Зборівської архиєпархіїДо душпастирського служіння в Тернопільсько-Зборівській архиєпархії залучено 296 священнослужителів, із яких 274 єпархіальні священики та 22 ієромонахи, 1 диякон. Окрім того, священичу формацію проходять 153 кандидати до священства. Щодо богопосвячених осіб, то їх число досягає 113 осіб, із яких 48 братів та 65 сестер. На території архиєпархії діють монастирі отців-студитів, Чини редемптористів, василіян та францисканців східного обряду. Також є жіночі Згромадження Сестер Служебниць, сестер Пресвятої Родини, сестер Милосердя св. Вінкентія, а також сестер-василіянок.

Символіка та значення герба архиєпархії

У центрі композиції — щит, на синьому полі якого зображено золоте сонце з променями. В осерді сонячного диску розміщено зображення ікони Зарваницької Божої Матері.

Цікаво, що зображення сонця з променями нагадує історичний герб Поділля. Мабуть, його використання є невипадковим, адже Архиєпархія поширює свою діяльність на частину Тернопільської області, а Зарваницьку Божу Матір іноді називають «Царицею Поділля», про що читаємо в акафісті на її честь: «Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа».

Саме кількість деканатів символізують 18 восьмиконечних золотих зірок, які оточують центральну композицію (саме такою була кількість деканатів до відновлення Кам’янець-Подільської єпархії).

Щит герба увінчаний золотою митрою з червоним підкладом і розміщений на покладених навхрест золотому процесійному хресті та єпископському жезлі. Поверх них — золотий ланцюжок з панагією внизу щита.

Соціальна діяльність

Окрім цього, Тернопільсько-Зборівська митрополія має у своєму розпорядженні Тернопільську Вищу духовну семінарію імені Патріарха Йосифа Сліпого, школу-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого та колегіум для дівчат «Знамення».

На території архиєпархії також діє музей-садиба Патріарха Йосифа Сліпого.

За роки діяльності Тернопільської єпархії офіційно утворилася (у 1978 році з благословення блаженної пам’яті митрополита Володимира Стернюка і продовжує формуватися та утверджувати себе Духовна семінарія ім. Патріарха Йосифа Сліпого.

Семінарія починалася з малого парафіяльного будинку, а зараз вона займає велику територію із сучасною інфраструктурою, побутом та компетентним викладацьким складом. Але найважливішим, мабуть, є те, що з кожним роком навчання семінарист набирає практичного досвіду і навиків духовного життя для майбутнього душпастирства через місії так катехизації на території Центральної, Східної та Південної України. Серед питомців семінарії є представники й інших єпархій. Багато випускників нашої семінарії служать в єпархіях УГКЦ в Америці і Канаді та в Європі. Крім того, досить багато наших посланців отримують богословські знання у вищих духовних інституціях України і за кордоном.

При обласному інституті вдосконалення вчителів діють катехитичні курси, розраховані на чотири роки. У школах області ведуть проводиться катехизація учнів та студентів. Майже десятитисячним тиражем видається місячник нашої єпархії «Божий сіяч». Ведеться налагоджена співпраця із державними та приватними теле- та радіокомпаніями.

Організація «Карітас», котра намагається допомогти найбільш потребуючим, одиноким, інвалідам, дітям-сиротам, максимально прикладається, щоб ці люди отримали хоч трішки тепла та любові.

З кожним роком величнішою стає наша національна святиня — чудотворна Зарваниця, яка набирає значення відпустового місця. Її неодноразово відвідували ієрархи нашої Церкви, достойники інших Церков, а також післанці Святішого Отця. Зокрема, у 1995 році, з нагоди акту віднови посвяти українського народу під Покров Пресвятої Богородиці, тут відбулася майже мільйонна проща. Величним було святкування у Зарваниці ювілею Берестейської та Ужгородської уній. А в 2000 році тут було освячено величний собор із золотими куполами. Сподіваємось, що Зарваниця у найближчому часі стане чинником об’єднання християн України.

Локація

Персони

Матеріали

Єпископи

Правлячий архиєрей

Правлячим архиєреєм Тернопільсько-Зборівської архиєпархії від 22 грудня 2011 року є високопреосвященний владика Василь Семенюк, а єпископами-помічниками — преосвященний владика Теодор Мартинюк і преосвященний владика Володимир Фірман.

Катедральний храм

Архикатедральним храмом Тернопільсько-Зборівської архиєпархії є собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у м. Тернополі. Також на території архиєпархії стрімко розвивається Марійський духовний центр у с. Зарваниця, який має не тільки всецерковне значення для Української Греко-Католицької Церкви, але й світове.

Історія

З історії архиєпархії

Тернопільська єпархія УГКЦ постала з початком національно-духовного відродження на теренах галицької і подільської земель, які були багаті численними храмами, монастирями і сиротинцями. Цей край має багатовікову традицію християнства, і вірні виховані у вірності своїй Церкві. Перші чотири десятиліття тернопільська земля була під духовною опікою великого Митрополита Андрея Шептицького, який неодноразово відвідував цей край — частину своєї Львівської митрополії.

Тернопільщина зростила для нашої Церкви Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого, владику мученика Григорія Хомишина, владику Никиту Будку і багатьох інших достойників у винограднику Христовому. Для створення нашої єпархії були всі підстави, але існували історичні перешкоди. Це красномовно підтверджують слова Глави нашої Церкви Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського у день проголошення Тернопільської єпархії: «Сьогодні тут, у Тернополі, завершується ще один етап на шляху укладення нових структур УГКЦ після її виходу з підпілля». Отже, з виходом Української Греко-Католицької Церкви з підпілля Синод єпископів УГКЦ, що відбувся у травня 1992 року, з метою пліднішої душпастирської опіки над вірними ухвалив створити чотири нові єпархії.

Зборівська єпархія заснована 13 липня 1993 року. Вона охоплювала 10 деканатів, займала частину Львівської і Тернопільської областей. Станом на 1996 рік в єпархії налічувалося 380 парафій, в яких проживало 374 279 вірних УГКЦ, працювало 230 катехитів і 162 священнослужителя. У духовних закладах, навчалося 95 питомців. Видавничий відділ випускав двомісячний журнал «Джерело Життя».

Тернопільська єпархія заснована 20 квітня 1993 року на територіях, що належали до Львівської архиєпархії та Івано-Франківської єпархії, Правлячим архиєреєм призначено владику Михаїла Сабригу, ЧНІ, якого було поставлено на престіл єпархії 17 жовтня 1993.

На той час Тернопільська єпархія включала в себе наступні райони: Тернопільський, Бучацький, Борщівський, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Монастирський, Підволочиський, Теребовлянський, Чортківський., на основі яких було створено 16 деканатів (Тернопільський, м. Тернополя, Бучацький, Борщівський, Гусятинський, Заліщицький, Товстенський, Збаразький, Монастирський, Коропецький, Підволочиський, Теребовлянський, Чортківський, Великобірківський, Гримайлівський, Мельнице-Подільський).

Згідно з рішенням Синоду Єпископів, який проходив у Бучачі в серпні 2000 року, створено дві нові єпархії — Стрийську і Сокальську — та реорганізовано Тернопільську і Зборівську: утворено Тернопільсько-Зборівську та Бучацьку єпархії.

22 грудня 2011 року в катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці Тернополя під час Архиєрейської Літургії Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук проголосив створення Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ. Тернопільсько-Зборівська єпархія отримала статус архиєпархії. Першим митрополитом Тернопільсько-Зборівським став владика Василь Семенюк, єпарх Тернопільсько-Зборівський.

Звичайно, неможливо оминути ролі мирян у житті нашої єпархії, адже саме від їхньої духовності, способу життя, поведінки в значній мірі залежить життєдіяльність нашої Церкви. Загалом у нашій єпархії християнсько-мирянські та молодіжні організації дуже тісно співпрацюють із Церквою. Зокрема це теренова організація «Українська молодь — Христові», яка є найактивнішою і найчисленнішою організацією і по суті генератором молодіжного християнського життя нашої єпархії. Члени УМХ є ініціаторами різних заходів, котрими молоді християни намагаються привернути своїх ровесників, що стали на хибний шлях. Тісно співпрацюють з Церквою такі молодіжні організації, як Пласт, ТТМ «Відродження», «Вертеп», спортивно-патріотична організація «Тризуб» ім. Степана Бандери та ін. Значну просвітницьку роботу серед інтелігенції та вірних проводить Клуб греко-католицької інтелігенції, який неодноразово виступав із ініціативами проведення пам’ятних академій, присвячених видатним діячам та знаменним подіям нашої Церкви.

З історії архикатедрального собору

Архикатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці є своєрідною візитною карткою обласного центру і всього Тернопільського краю. Ця святиня — невичерпне джерело духовності, культури і просвіти. Вона, немовби та неопалима купина, що своїм невгасним полум’ям зігріває людські серця, неначе світильник, який просвічує вірним дорогу до спасіння.

1 листопада 1994 року, з нагоди 50-ліття смерті Мойсея Української Греко-Католицької Церкви XX століття митрополита Андрея Шептицького, а також з нагоди Акту віднови посвяти українського народу під Покров Пресвятої Богородиці було проведено урочисту академію з участю духовенства та інтелігенції, ознаменовану всенародною прощею до Зарваниці. У цих торжествах взяло участь майже мільйон вірних УГКЦ.

У 1996 році наша Церква урочисто святкувала 400-ліття Берестейської унії. 18 травня у катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці владики Михаїл Сабрига і Павло Василик відслужили Архиєрейську Святу Літургію. На Богослужінні були присутні голова Державного комітету у справах релігії Анатолій Коваль, начальник управління Кабінету Міністрів В’ячеслав Колошников. Святкування продовжилися всенародною прощею у відпустовому місці с. Зарваниці. Того ж року у липні велика група паломників взяла участь у святкуванні з нагоди Берестейського поєднання у вічному місті Римі, на якому був присутній Святіший Отець.

Катедральний храм Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у м. Тернопіль У травні 1997 року відбулося посвячення наріжного каменя під будову собору Зарваницької Матері Божої.

Наступні три роки для катедрального собору нашої єпархії проходили під знаком підготовки до великого Ювілею 2000-го року народження Ісуса Христа.

При храмі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці організовувалися традиційні молодіжні зібрання, прощі до Зарваниці та інших святих місць. З концертними програмами виступали мистці.

У червні 1999 року катедральний собор у Тернополі відвідав представник Папи Римського, голова Конгрегації Східних Церков Ахілле Сільвестріні. Він прибув у супроводі єпископа-помічника Глави УГКЦ Мирослава-Івана, Кардинала Любачівського, Преосвященного Любомира Гузара. Перед входом до храму папського післанця урочисто зустріли і щиро привітали єпископ-ординарій Михаїл Сабрига, Генеральний вікарій, ректор Тернопільської духовної семінарії отець-мітрат Василь Семенюк, декан Тернопільський, настоятель катедрального собору о. Андрій Іван Говера, декани, священики з усієї єпархії, сестри-монахині та багато вірних.

Крім духовних осіб, кардинала Сільвестріні сердечно вітали керівники області і міста, зокрема голова обласної адміністрації Василь Коломийчук, представник Президента України Дмитро Бужора, місцеві урядовці.

У своїй короткій промові високий гість передав щирі вітання Святішого Отця і висловив задоволення з приводу духовного відродження України і нашого краю.

Важливим і приємним є те, — сказав Кардинал Сільвестріні (про це складається враження навіть з цієї зустрічі), що у Тернополі добре працюють як церковна, так і державна влади. Це фактор дуже позитивний, оскільки вас об’єднує спільна мета — будівництво високорозвинутої, цивілізованої, християнської держави.

Крім названих високих гостей катедри, у ній побували колишній Голова Верховної Ради України Іван Плющ, відомі політики-демократи В’ячеслав Чорновіл, Степан Хмара, Геннадій Удовенко, Лесь Танюк. А наш український соловейко — народна артистка України Ніна Матвієнко на пам’ятку своїх відвідин нашого собору залишила вишивку.

У жовтні 1999 року у рамках підготовки до Ювілею 2000-ліття Різдва Христового у катедральному соборі протягом тижня відбувалися цікаві заходи, приурочені цій події. Їх девіз — «З Христом — у третє тисячоліття». Відправлялися Богослужіння, проводилися конкурси, духовні концерти, у яких взяли участь парафіяни різних поколінь. Лейтмотивом цих передювілейних святкувань було бажання людей злучитися духовно з Христом, щоб з Ним увійти у нове тисячоліття.

Віримо, що з Божої ласки катедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці буде естафетою духовності, вежею, що сторожуватиме безперервність духа поколінь. Голос предків нагадуватиме нащадкам, що вони не мають права зректися і запродатися чужим богам, не сміють опуститися нижче втіленого у Храмі ідеалу людини. Кожне покоління, передаючи естафету, має вибудувати свій найвищий Собор — у цьому наше велике покликання.

Святині

Культурні пам’ятки

До культурних пам’яток Тернопільсько-Зборівської архиєпархії відносяться: Здвиженська (Надставна) церква із XVI-XVII ст. та храм Різдва Христового із 1602–1608 рр. у м. Тернополі, церква Пресвятої Трійці із 1768 року у м. Бережани (Тернопільська область), Миколаївська церква із 1691 року у м. Бережани (Тернопільська область), церква свв. апп. Петра і Павла із 1688 року у с. Урмань (Бережанський район, Тернопільська область), костел св. Антонія з Падуї та монастир бернардинців із 1627 року у м. Збаражі (Тернопільська область), церква Воскресіння Христового із 1530 року у смт. Вишнівець (Збаразький район, Тернопільська область), Спасо-Преображенська церква із 1600 року у с. Залужжя (Збаразький район, Тернопільська область), церква Преображення Господнього із 1749 року у м. Зборові (Тернопільська область), костел св. Ігнатія Лойоли із 1731–1743 рр. у м. Кременець (Тернопільська область), Собор св. Миколая із 1636–1832 рр. у м. Кременець (Тернопільська область), Почаївська лавра та увесь комплекс будівель із XVI-XIX ст. у м. Почаїв (Кременецький район, Тернопільська область), церква св. Йоана Богослова із 1700 року у с. Скорики (Підволочиський район, Тернопільська область), церква та дзвіниця св. Миколи із кінця XVI ст. у м. Теребовля (Тернопільська область), костел Успіння Діви Марії та монастир кармелітів із 1635 року у м. Теребовля (Тернопільська область), Троїцький костел із 1761–1779 рр. у смт. Микулинці (Теребовлянський район, Тернопільська область), церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії із 1774 року у с. Буцнів (Тернопільський район, Тернопільська область), монастир та церква св. Йоана Милостивого із 1637 та 1623 рр. відповідно у с. Малі Загайці (Шумський район, Тернопільська область) та інші.

Відпустові місця та чудотворні ікони

До відпустових місць та чудотворних ікон архиєпархії потрібно віднести: Марійський духовний центр у с. Зарваниця (Теребовлянський район, Тернопільська область), де на території комплексу можна віднайти цілюще джерело, Хресну дорогу, «Український Єрусалим», хатину Матері Божої, у церкві Пресвятої Трійці та Покрови Пресвятої Богородиці виставлені Зарваницька чудотворна ікона Матері Божої, Чудотворна ікона Розп’ятого Спасителя (перша пол. XVIII ст.) та мощівниця із мощами мучеників раннього християнства, у Свято-Троїцькому монастирі монахів Студійського уставу зберігаються мощі Пратулинських мучеників; Чудотворна копія ікони Белзької (Ченстоховської) Богородиці (перша пол. XVIII ст.) у церкві Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії у с. Буцнів (Тернопільський район, Тернопільська область), копія Чудотворної ікони Розп’яття Христового у храмі Преображення Господнього (поч. XVIII ст.) у м. Зборові (Тернопільська область), Римсько-Бережанська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці та мощі (частина кістки руки) св. Івана Хрестителя у храмі Святої Тройці у м. Бережани (Тернопільська область), Чернихівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (друга пол. XVI ст.) у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в с. Чернихів (Зборівський район, Тернопільська область), Віцинська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (XVIII ст.) у монастирі Різдва Івана Хрестителя в с. Краснопуща (Бережанський район, Тернопільська область), Чудотворна ікона Богородиці (копія Ченстоховської Богородиці) у храмі Успіння Пресвятої Богородиці у м. Тернополі.

Контакти

Контактна інформація

Адреса: вул. Січових Стрільців, 6 а, Тернопіль 46001, Україна

Телефон: +380 (35) 223-50-09, +380 (35) 252-04-73
Факс: +380 (35) 252-04-73

Ел. пошта: [email protected]

Сайт: tze.org.ua