Благодійна їдальня, соціальна пральня та дитячий простір: як у Стрийській єпархії розвивають соціальне служіння
У Стрийській єпархії УГКЦ розвивають парафіяльні соціальні ініціативи, спрямовані на допомогу людям у потребі. У 2023 році шість парафій отримали мінігранти від БФ «Карітас Стрийської єпархії» для реалізації своїх проєктів. Як ці ініціативи діють 3 роки потому, — розповідаємо далі.
«Господь закликає нас служити тим, хто потребує підтримки: „Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви мені зробили“ (Мт. 25, 40). Керуючись цим, Церква у своїх осередках, на парафіях служить потребуючим. Наша УГКЦ — як жива клітина Вселенської Церкви — не виняток. У Стрийській єпархії з 2017 року ми розвиваємо соціальне служіння в парафіях», — зазначає директор БФ «Карітас Стрийської єпархії» о. Володимир Мамчин.
За його словами, соціальне служіння — важлива частина християнського життя, тому у Стрийській єпархії цим напрямом займаються системно, підтримуючи священників й активних парафіян у втіленні ініціатив для людей у потребі.
Благодійна їдальня в парафії Покрову Пресвятої Богородиці, с. Гірське
Отримавши грант, парафія облаштувала кухню всім необхідним для приготування їжі. Відтоді тут раз на тиждень готують повноцінні обіди для потребуючих людей парафії, здебільша — старшого віку. Сьогодні їдальня допомагає 10 людям.
Парох парафії о. Василь Подобівський ділиться, що таке служіння дуже згуртовує парафіян довкола реалізації спільної доброї справи, а найважливіше — допомагає долати байдужість до потреб ближнього. «Наша допомога — це відповідь на виклики теперішнього часу. Церква може підстрахувати, підставити плече у громаді там, де це потрібно», — зазначає о. Василь.
До праці благодійної кухні залучені п’ять жінок, які дбайливо готують обіди, а також молодь парафії, яка розносить їжу потребуючим. «Особливо цінно, коли долучається молодь, адже так молоді люди вчаться співчувати, бути відкритими до потреб інших і втілювати християнські цінності в повсякденному житті», — каже одна із волонтерок п. Галина.
Ще один напрям праці парафії — випікання просфор для потреб храму та їхня реалізація. Частину отриманих коштів спрямовують на придбання продуктів для благодійної кухні. Крім цього, щонеділі збирають пожертви на розвиток харитативного служіння парафії, тож кожен охочий може долучитися до цієї справи.
Діяльність благодійної кухні, на переконання душпастиря, — це приклад того, як віра стає конкретним учинком, а християнська любов набуває простих і зрозумілих форм: приготувати обід, принести його людині, вислухати, підтримати та нагадати, що вона не самотня. «Це — вияв живої віри, проповідь Євангелія без слів. Це — Літургія після Літургії, коли молитва втілюється в діях щодо кожної людини, у якій ми вчимося бачити Христа і служити Йому», — каже о. Василь.
Соціальна пральня при парафії Святого Івана Богослова, с. Суховоля
Суховоля — невелике село на Львівщині з населенням приблизно 5 000 осіб. Тут, при парафії Святого Івана Богослова, діє спільнота «Койнонія», яка об’єднує до 60 людей: хтось здійснює музичне служіння, хтось — організаційне, хтось — євангелізаційне, а хтось — харитативне. Уже понад 5 років 10 жінок із цієї спільноти відвідують людей, які потребують допомоги.
З часом волонтери під час таких відвідин виявили, що є парафіяни, які не мають можливості попрати речі — хтось через фізичний стан, а хтось — через відсутність пральної машини. Тривалий час жінки брали одяг потребуючих до своїх домівок, щоби випрати.
Згодом з’явилася можливість пройти навчання у проєкті соціального служіння в Карітасі та написати грантову заявку. За словами парафіяльної команди, навчання у школі «СОВА» допомогло краще зрозуміти потребу, описати її, а відтак — створити проєкт. Грантову заявку парафії схвалили, і навесні 2024 року при храмі запрацювали соціальна пральня та сушарня для людей, які потребують допомоги.
Команда періодично оцінює потреби парафіян. Виявлених людей волонтерки відвідують регулярно: двічі на тиждень привозять їжу, за потреби допомагають із прибиранням осель і забирають речі до пральні. Там одяг, постіль і тюль перуть, сушать, прасують і повертають власникам. Серед тих, кому допомагають волонтери, — родини, які виховують дітей з інвалідністю, тяжкохворі люди, люди старшого віку, а також сім’ї, у яких є діти-сироти.
Парох храму о. Ігор Головчак розповідає, що завдяки такому служінню в парафії сформувалася спільнота, якій не байдуже. «Люди в потребі розуміють, що ми не залишимо їх самотніми зі своїми потребами. Вони відчувають, що про них пам’ятають, дякують, моляться, — каже о. Ігор. — Господь дає нам таких людей, щоб ми навчилися любити. А спільнота росте в любові».
Для самих волонтерів соціальне служіння більше, ніж допомога. Пані Іванна, яка щотижня відвідує потребуючих у парафії, ділиться: «Для нас це маркер живої парафії: чи ми бачимо ближніх, їхні потреби, чи підтримуємо. Так ми наслідуємо Господа, який служив і нам заповідав бути милосердними».
Цього року соціальна пральня стала порятунком для ще більшої кількості людей. Влітку в селі пересохли криниці. Не всі люди мали змогу їздити по воду, щоб забезпечити свої побутові потреби. Тому мешканці, які не мали змоги самостійно забезпечити себе водою, користувалися послугами пральні. Вона стала в нагоді і внутрішньо переміщеним особам, які оселяються в будинках без водопостачання або належних санітарних умов. Поки вони вирішують ці питання, можуть користати також із послуг пральні.
На парафії Святого Івана Богослова в Суховолі переконані, що Церква — це спільнота людей, які мають допомагати один одному як духовно, так і в інших потребах. Із цією метою тут заснували парафіяльний фонд, покликаний допомагати людям, які тяжко захворіли. Кошти акумулюють у фонді, а коли хтось із парафіян потребує фінансової допомоги на лікування, їх спрямовують на відповідні потреби.
Ще один напрям служіння парафії — робота з дітьми та молоддю. Молодіжна спільнота активно діє, а літні табори при храмі збирають до 90 дітей. Зараз парафіяльна спільнота працює над тим, щоб облаштувати нове велике приміщення, де згодом буде катехитична школа, проводитимуть реколекції та зустрічі зі сім’ями. Крім цього, вбачають велику потребу в розвитку праці з родинами військових, адже із самого села мобілізовано приблизно 300 людей. У планах розвивати працю із ветеранами, їхніми сім’ями та дітьми загиблих.
Дитячий простір «Зернятко» при парафії Святого апостола Филипа, с. Хишевичі
У с. Хишевичі мешкає лише 570 людей. Тут немає школи чи бібліотеки, однак є чимало дітей, зокрема із вразливих категорій. Відтак, працюючи над написанням грантової заявки, команда парафії думала передовсім про створення простору, який став би місцем зустрічей і розвитку дітей.
Такий простір створили в Народному домі. За 3 роки він переріс у місце зустрічі не лише дітей, а й молоді та дорослих. «Тут ми проводимо різноманітні заняття та активності, організовуємо спільні заходи й маємо можливість реалізовувати різні проєкти. Усе це допомагає спільно зростати і зміцнювати нашу парафіяльну спільноту», — розповідає парох храму о. Віталій Горін.
Кількість дітей у «Зернятку» змінюється, залежно від сезону й активностей. Найбільше їх влітку, коли в парафії проводять «Веселі канікули з Богом». У цей п’ятиденний період простір використовується максимально активно. Проте життя тут не зупиняється й в інший час. Часто відбуваються музичні та художні заняття для дітей. Упродовж 2 років для дітей проводили курс із швидкочитання, а ще відбувалися кінопокази та Вечір повстанської пісні.
Простір відвідують діти військовослужбовців, зокрема ті, чиї батьки загинули або зникли безвісти. Також заняття відвідують діти з інвалідністю. Дбають тут і про підтримку дорослих, зокрема організовували сесії арт-терапії для матерів, які виховують дітей з інвалідністю.
Після проходження навчання та створення дитячого простору парафії вдалося розвинути й інші ініціативи. На одному з навчань у Карітасі команді дали завдання подумати, як ще вони можуть розвинути соціальне служіння. Саме тоді з’явилася ідея, яка переросла в регулярну традицію: двічі на рік, до Різдва та Пасхи, у Хишевичах організовують акції «Різдвяний пакунок» і «Великодній кошик» для самотніх людей. Для реалізації акцій заздалегідь проводять збір коштів та продуктів. Потім молодь і діти формують ці набори та відвозять їх потребуючим.
«Ці люди чекають, можливо, навіть не так на самі пакунки, як просто в гості тих, хто їх привозить, — каже о. Віталій. — Для самотніх людей це вияв нашої пам’яті та любові, можливість відчути радість великих свят не наодинці, а разом із парафією».
У «Карітасі Стрийської єпархії» наголошують, що приклади парафій єпархії показують, що соціальні ініціативи не лише підтримують людей у складних життєвих обставинах, а й об’єднують парафіян, розвивають волонтерство та зміцнюють спільноту.
У лютому цього року у благодійному фонді знову почав діяти проєкт Соціального служіння, відтак 10 команд із різних парафій матимуть змогу пройти навчання та розпочати або вдосконалити своє соціальне служіння потребуючим.
Довідка
У 2017 році Карітас України започаткував програму «Розвиток соціального служіння в парафіях УГКЦ». За 9 років вона охопила всі єпархії та екзархати УГКЦ в Україні.
Програма допомагає парафіяльним громадам створювати команди для реалізації соціальних ініціатив. Учасники проходять навчання в соціально-освітній волонтерській академії «СОВА», де опановують основи соціального служіння, фандрейзингу, комунікацій і проєктного менеджменту. Фахівці Карітасу також допомагають громадам оцінити потреби людей і підготувати грантові заявки. Частина учасників отримує фінансування для втілення своїх проєктів.
БФ «Карітас Стрийської єпархії»Департамент інформації УГКЦ
