Данило Лубківський про перші заяви Папи Лева XIV
Насамперед вітаю читачів і всіх вірян з обранням нового Папи Римського Лева XIV. Ця подія додає надій Україні.
Що б ми всі українці та українки — віряни і світські люди, представники Церкви, дипломати і воїни — хотіли від нового глави Католицької церкви? Ми б хотіли чути правду, яка чітко розрізняє добро і зло, і недвозначну духовну солідарність з Українським народом, який протистоїть небаченому імперіалістичному злу. Чітке розрізнення добра і зла — головна «зброя» Ватикану, а точніше кажучи, головний інструмент допомоги, яку може надати нам Ватикан.
Не можна навчитися спокійно сприймати розчарування, але, здається, за останні роки ми всі вже добре призвичаїлися до неприємних несподіванок. Тому багато українців слідкувало за обранням нового Папи і з тривогою, і надією.
Поява Папи Лева XIV стало добрим знаком, а його перші публічні заяви разом із тими міркуваннями, що були відомі раніше, принесли українцям певне полегшення.
Значення імені нового Папи, що є символом і дороговказом його служіння, дуже влучно розшифрував Блаженніший Святослав Шевчук, Глава Української Греко-Католицької Церкви. Українцям можуть допомогти зрозуміти маніфест нового Папи три символічні ключі: місія Папи Лева І Великого, об’єднувача церков і народів та захисника проти завойовника Аттіли, місія Папи Лева XIII, батька сучасного соціального вчення Католицької церкви, і місія відносин Папи Лева XIII та Митрополита Андрея Шептицького, що, зокрема, стала джерелом відродження Церкви в Україні на початку ХХ століття, а згодом й українського національного і державного відродження.
На мій погляд, ці ключі створюють особливий контекст довіри до нового Папи. Така духовна поява додає оптимізму. З точки зору державних інтересів, нам слід дочекатися формування церковного, державного і громадського оточення нового Папи, щоб скласти повноцінне уявлення про його курс.
На що варто звернути увагу? По-перше, на те, що свою першу промову він розпочав зі слів «Мир вам» і водночас дав зрозуміти, що справжній мир не може бути капітуляцією перед злом і не може означати зрівняння жертви та агресора.
Важливим знаком стало те, що Папа Лев XIV першим прийняв Главу Української Греко-Католицької Церкви, який запросив його відвідати Україну і взяти участь у зустрічі з українськими паломниками, які незабаром, у червні, прибудуть до Риму. Перша зустріч Папи з Главою УГКЦ має непересічне значення не лише з церемоніальної точки зору, але й з точки зору практичної, змістовної.
Таким чином, я хочу звернути увагу на першу промову Папи Римського, виголошену на зустрічі з дипломатичним корпусом у Римі.
Він назвав три поняття, на яких хоче базувати місіонерську та дипломатичну діяльність Святого Престолу. Це — мир, справедливість і правда. Він тлумачить мир як дар, що його потрібно активно обороняти і розвивати. В моєму розумінні, таке тлумачення означає не безпомічне примирення зі злом, а роззброєння нападників. Справедливість і правда в цьому сенсі не залишають місця для компромісів з агресором проти людства.
Дуже прикметно, що ці тези перегукуються з основними тезами синодального послання УГКЦ про війну і справедливий мир у сучасному світі «Рятуйте пригнобленого з руку гнобителя», яке було оприлюднене 14 лютого 2024 року. Як сказав Блаженніший Святослав: «Немає ніякого миру без правди, яка походить із неба, і справедливості, якою живуть люди».
Загалом я хочу відзначити виняткову важливість роботи, яку сьогодні в Римі здійснює Глава УГКЦ, Синод Церкви, представники Ради українських церков та українські дипломати, які започатковують новий діалог зі Святим Престолом. Співпраця з Ватиканом — це діалог стратегічного значення з масштабним історичним горизонтом. Наша держава має ставитися до цього діалогу з усією належною відповідальністю та далекоглядністю.
Чому це все важливо? Ясна і недвозначна позиція Святого Престолу — важливий елемент світової безпеки, оскільки служить своєрідним компасом для півтора мільярда католиків і понад двох мільярдів християн. Солідарність Святого Престолу з Україною як жертвою нападу і оборонцем міжнародного та людського права — це засіб боротьби проти зла та сил, які заперечують будь-які цивілізовані норми права і моралі. Ясна позиція Святого Престолу — це також зміцнення репутації Ватикану та посилення його ролі у міжнародних відносинах. Цей фактор слід теж враховувати в світі, де коаліція авторитарних держав намагається нав’язати свій світовий порядок, де визначальним і вирішальним є право сильного.
Данило Лубківський,
Директор Київського Безпекового Форуму,
Заступник Міністра закордонних справ України у 2014 році
