«Маємо заново пережити досвід Божої любові», — голова Патріаршої комісії у справах євангелізації
Сьогодні, 29 травня, в Українській Греко-Католицькій Церкві розпочинається особливий період у Літургійному році — Декада місійності. Це — 10 днів між святами Вознесіння Господнього та Зіслання Святого Духа, покликаний пробудити в кожному християнинові місійного духа та прагнення ділитися Доброю новиною.
Із цієї нагоди владика Йосафат Мощич, голова Патріаршої комісії УГКЦ у справах євангелізації, в інтерв’ю Департаменту інформації УГКЦ розповів про значення євангелізації, сучасні виклики проголошення Євангелія, особисту зустріч із Христом і нові ініціативи, які реалізуються в Церкві після рішень Синоду Єпископів УГКЦ 2024 року.
— Владико, чому тема євангелізації сьогодні така важлива?
— Синод Єпископів УГКЦ 2024 року особливу увагу приділив темі євангелізації, застановившись на тому, як нині потрібно євангелізувати та з чого знову починати. Адже ми бачимо, що скільки б не було інформації і знань, найбільше людину змінює все-таки набутий досвід.
Тому важливо, щоб ми в наших парафіях, із нашими вірними цей досвід Божої любові, Божого спасіння, Божого втручання в історію нашого життя знову пережили особисто та по-особливому. Також важливо, щоб цей досвід був порівнюваний із досвідом всієї Церкви.
Найкраще почати із благовісті Доброї новини (керигми) в родинному колі, у парафіях, знову і знову починати з того, що робила первісна Церква, апостоли — проголошувати Христа. Вони йшли і проповідували Ісуса Христа. Вони уприсутнювали Його особу — померлого, воскреслого та прославленого, а також усе, що Він зробив для нашого спасіння. Ісус приніс, подарував цей дар спасіння кожному, хто вірує та хреститься, а також практикує віру.
— Які конкретні ініціативи щодо євангелізації запровадив Синод Єпископів УГКЦ 2024 року?
— Було рішення Синоду весь рік у єпархіях й екзархатах проводити керигматичні реколекції для духовенства, чим ми зараз активно займаємося.
Також прийнято рішення заснувати школу євангелізації під назвою «Школа благовісті», яка стане керигматичним інструментом для місійної діяльності. Вже в червні цього року відбудеться відкриття і перший набір до цієї школи, де ми вчитимемо первісної проповіді благовісті.
Крім цього, Синод Єпископів постановив підготувати курс проголошення керигми для впровадження в семінарійну освіту й постійну формацію священників. Ми вже маємо оновлену програму євангелізації «Хочемо бачити Ісуса». Зараз повинні представити її священникам і семінаристам, щоби вони навчалися та проповідували керигму.
— Які найбільші виклики у впровадженні євангелізаційної місії в Церкві?
— Найбільший виклик те, що євангелізація — це не катехитична чи якась інша програма, просто дана, представлена текстово, яку можна і самому почитати. Євангелізація кидає виклик волевиявленню людини. Вона більше спрямована до її волі, до серця, а катехизація — до розуму, пояснення та навчання правд віри. І тут питання: коли твою волю це проголошення викликає на дуель, ти можеш її прийняти або не прийняти.
Також євангелізація йде від особи до особи. Це має бути особиста зустріч. Тому виклик ще й у тому, що немає датчика замірювати, хто прийняв це слово проголошення, а хто не прийняв. Неможливо відразу побачити плоди.
— Чи адаптуються різні підходи до євангелізації з урахуванням специфіки різних регіонів України чи різної культури?
— Це — ще один виклик, над яким ми працюємо. Він тісно пов’язаний із культурою, тому варто бути уважним. У кожному регіоні — Буковині, Прикарпатті, Галичині, на Сході чи Півдні України — потрібно враховувати вияви культури, через які буде краще проповідувати. Дуже важливо через культуру донести Євангеліє і спасіння.
Ми аж ніяк не відкидаємо культуру, традицію нашого обряду, а навпаки — хочемо їх дослідити: що в культурі, обряді, традиції цього регіону основне? Які елементи близькі народу? Ми це робимо для того, щоб через них подати Євангеліє. Кожна риба клює на різне, тому і тут різна наживка.
Геніально зробили Кирило і Методій. Стародавні колядки — це прослава ідолів, божків. Наприклад, люди поклонялися Дажбогу. А вони написали: «Дай, Боже». Поклонялися богу сонця, а вони написали Сонце з великою буквою і тире — це Христос. Тобто, Кирило і Методій євангелізували та християнізували стародавні колядки. І сьогодні це велика прослава Господа Бога. Вони придумували просто, геніально й мудро.
— А яким Ви бачите місце євангелізації в цифровому просторі?
— Я прихильник того, що спочатку має бути особиста зустріч. Адже християнство — це віра особистого досвіду зустрічі з воскреслим Христом, із Його прощенням, Його милістю, Його благодаттю, з Божою любов’ю. Або зустрічі з подією — з прийняттям того, що Христос помер за тебе, особисто віддав життя, подарував тобі спеціальний дар, щоб ти жив вічним життям. «Кожен, хто вірує в Нього, має життя вічне» (Ів. 3, 16).
Тому євангелізація мусить бути передовсім від особи до особи. Тобто перша благовість має йти особисто. Я пам’ятаю, як мама мені передала керигму, як вона мене познайомила з Ісусом Христом — так, щоб я з Ним мав особисті стосунки.
Треба вміти уприсутнити особу Ісуса Христа, щоб людина ввійшла з Ним в особисті стосунки. Адже, коли людина має з Ним особисті стосунки, тоді вона євангелізована.
А вже наступним етапом може бути відео- чи аудіоєвангелізація. Сьогодні всі ці засоби в соціальних мережах дають багато різних можливостей.
— Сьогодні, у день Вознесіння, ми розпочинаємо Декаду місійності. Розкажіть, будь ласка, що це означає, яка її мета?
— Понад 10 років тому Синод Єпископів УГКЦ доручив розробити Декаду місійності та її концепцію. З Божою допомогою я її розробив, подав на Синод, спочатку виготовили путівники, маленькі книжечки для мирян, а з часом зробили для священників інструкції з різними додатками, що можна робити під час Декади місійності.
Для початку пояснили, що таке декада і в чому її суть. Це — час від Вознесіння до Зіслання Святого Духа, 10 днів, коли Христос вознісся і пообіцяв зіслати Духа Святого на апостолів, щоби вони залишалися перед тією великою місією проповіді.
Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити, збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї за своєю природою є місійними. Це випливає з дару Святого Таїнства Хрещення, завдяки якому ми взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри у Христа. Ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми на місцях свого перебування.
Читайте також:
Декада місійності 2025
Головна дійова особа Декади місійності — це Святий Дух, який діє потужно, торкаючись людських сердець і навертаючи їх. Місійний дух полягає в тому, що християни самі глибоко переживають благовість Євангелія, а також велику радість і потребу ділитися нею із ближніми та діяльно нести життя у вірі спраглому й потребуючому світові.
— Які практичні елементи охоплює Декада місійності?
— Є таке гарне заохочення, щоби в наших парафіях вірні збиралися і спільно молилися. Це може бути вервиця, маївка, у червні — Молебень до Ісуса Христа, після вечірні чи Літургії, вранці чи ввечері.
Звичайно, священники мають попередити вірних, що протягом Декади місійності відбуватиметься спільна молитва. За матеріалами, які видала Патріарша комісія УГКЦ у справах євангелізації, спільнота може разом читати роздуми, коментарі до Євангелія. А відтак виконувати місійні завдання: роздумувати про те, що всі ми покликані до місійного завдання дати свідчення власної віри — не боятися, не соромитися свідчити, що ми віруючі християни, як назовні, так і всередині церковної спільноти.
— Яке значення Декада місійності має під час війни?
— Сьогодні військові родини переживають різну тривогу, скалічення, багато хто віддав життя, загинув, пропав безвісти чи перебуває в полоні. Ми маємо унікальну нагоду в такий тяжкий час зробити добрі справи, Божі справи. І Декада місійності — одна з таких нагод.
Якщо розглянути Біблію з історичної перспективи, то ізраїльський народ тільки у складні часи давав найкращі свідчення віри. Найкращі твори писалися, найкращі соціальні реформи робилися у спільнотах теж у важкі періоди. Тоді Дух Святий надихає на сильні події, зроджує сильних особистостей, кличе до глибокого переосмислення нашого буття як християн.
Ми молимося сьогодні за Україну, за закінчення війни, щоб Бог втрутився. Бог є Господом історії. І через нашу віру, молитву, єдність, солідарність, взаємну допомогу Він пришвидшить завершення цієї кривавої війни.
Святіший Отець зазначив, що воскреслий Христос приходить зі словами: «Мир вам!». Це не політичний чи соціологічний мир, а божественний, який походить від самого Господа.
Ми просимо: Боже, Подателю справжнього, істинного, автентичного миру, Божого миру, принеси нам той мир. Твоя особа, Твоє втручання, Твоя, Боже, права рука чуває над нами.
Читайте також:
Блаженніший Святослав закликає вірних активно долучитися до Декади місійності
Вкінці Декади місійності відбувається збірка в місійний фонд. Це — наша солідарність, яка має в чомусь втілюватися, виявлятися. Відповідно до рішення Синоду, 50 % зібраних коштів залишається на місійні потреби єпархії чи екзархату, а 50 % — передається у фонд. Потім Глава УГКЦ розподілить їх для місійних терен Сходу, Півдня та Півночі України.
Хто не має змоги фінансово долучитися до збірки, той може пожертвувати Ісусову молитву в наміренні за мир і нашу Церкву. Також молімося в наміренні Глави Церкви Блаженнішого Святослава.
Віра ВальчукДепартамент інформації УГКЦ
Персони
Владика Йосафат МощичЄпарх Чернівецький, Голова Патріаршої комісії у справах євангелізації, Член Постійного Синоду УГКЦ
