Проповідь Блаженнішого Святослава у Міжнародний день захисту дітей у монастирі сестер Пресвятої родини у Львові
… І спізнаєте правду, і правда визволить вас (Ів. 8, 32).
Всечесні отці!
Дорога наша Марічко!
Шановні тато, мама, бабусю, дідусю і вся родино!
Дорогі діти, які наповнили сьогодні своїм сміхом цю монастирську церкву!
Преподобні сестри!
Дорогі гості сьогоднішнього свята!
Христос воскрес!
Це Святе Євангеліє, яке нам сьогодні посилає Господь, надзвичайно глибоке і цікаве. Ми чуємо три речі: заклик чи наказ перебувати в Божому слові, слово про правду і про визволення, яке ця правда чинить людині.
Боже слово — це не просто звук або спосіб, у який люди передають свої думки. Це сила, яка створила світ, яка дає нам життя, радість і все те, чим може жити людина. Перебувати в Божому слові означає не тільки його чути, коли ми читаємо Святе Письмо у храмі, і не тільки його пам’ятати, повторюючи устами, а ним причащатися. Це значить приймати Слово в Таїнстві Євхаристії, тому що ним є наш Господь Бог Ісус Христос.
Причащатися Божого слова — це мати можливість у ньому перебувати. Воно ж у нас перебуває. Той, хто причащається (а не той, хто читає багато і пізнає скарби людської мудрості), має доступ до Істини, або Правди, тобто Ісуса Христа, який сам казав про себе: «Я — путь, істина і життя!» (Ів. 14, 6). Тому Святе Причастя є центром і вершиною християнського життя. І лише той, хто причащається Божого слова і має доступ до Істини, може бути вільним.
Справжня свобода — це не тільки можливість обирати між добром і злом, а й свобода від гріха. Каже Христос сьогодні: «Кожен, хто гріх чинить — гріха невольник!» (Ів. 8, 34). Причащатися Божого слова — це бути вільним чинити істину і добро. Ось у цьому полягає зміст справжнього християнського життя. Ось що означає бути християнином, учнем Ісуса.
Сьогодні, 1 червня, — Всесвітній день захисту дітей. Для нас, християн, це день особливої молитви за дітей, яких сьогодні світ називає дітьми війни і в яких війна краде дитинство. Нині весь світ, віруючі й невіруючі, звертають увагу на дитину. Бо дитина символізує надію. У християнському сенсі дитина є знаком того, що з нами перебуває Бог. Ті храми, у яких лунає дитячий сміх, мають надію на майбутнє.
Ми переживаємо цього дня, який присвячений дітям, ще один особливий момент — свято Першої Сповіді і урочистого Святого Причастя Марічки. Її мама добре сказала, що дівчинка виросла в мене на руках. Сьогодні ця дитина є для нас знаком надії. Ми тішимося тобою, Марічко, бо ти вперше приступила до Святого Таїнства Сповіді, яке є Таїнством Божої любові. Лише той, хто часто сповідається, може бути вільним, бо Сповідь визволяє нас від зла. На цій Божественній Літургії всі присутні, зокрема наші діти, приступлять до Таїнства Євхаристії. Те Слово, яким Господь до нас промовляє, прийде до нас, перебуватиме в нас, а ми зможемо перебувати в ньому. Тільки тоді день за днем ми можемо пізнавати Правду, у ній жити, і її ніхто від нас не зможе забрати. Тому ми так тішимося. Адже віра в Бога — це найбільший скарб, який батьки можуть передати своїм дітям, це доступ не лише до скарбів цивілізації, земного достатку, мудрості, знання, професійного успіху. Можливість причащатися Божого слова в Таїнстві Євхаристії, як вже було сказано, — це здатність бути вільною людиною через те, що ми маємо доступ до Істини.
Хто так не живе, втрачає все інше. Хто не вірить у Бога, не живе в правді і не є вільним від гріха, той дуже легко втрачає спадок, отриманий від батьків. Він розтратить його, як блудний син, упродовж короткого часу. Хто має Христа в серці, живе в Ньому, той здобуде багато для себе, своїх рідних, близьких, буде знаком надії на майбутнє.
Ми, українці, пережили сьогодні, зокрема тут, у Львові, неспокійну ніч. Захід України став мішенню ракетного удару. Зранку я говорив із нашими єпископами в Запоріжжі. Росіяни систематично нищать ракетами Дніпровську ГЕС. Проте вони не здатні позбавити нас свободи і можливості бути вільними людьми, тому що ми віримо в Бога. Це — наша сила, яка дає нам надію на майбутнє.
Про що моляться українські діти? Я запитував Марічку: якою є твоя найбільша молитва до Господа Бога? Українські діти моляться, щоб якнайшвидше закінчилася війна, щоб більше не гинули діти України., щоб їм не доводилося вставати вночі чи переривати шкільне навчання і ховатися у сховищах. Знай, Марічко, що Господь Бог сьогодні є дуже близько до тебе, він має відкриті вуха щодо тебе — і все, що ти в Нього попросиш, здійсниться.
Хай молитви дітей України стануть дійсністю і якнайшвидше настане перемога України та справедливий мир для її дітей. Зичимо тобі Божого благословення, щоб ти росла мудра, гарна на радість татові й мамі, усій родині, Церкві й нашому українському народу.
Христос воскрес!
† СВЯТОСЛАВ
