Проповідь Блаженнішого Святослава у свято Воскресіння Христового
Ваше високопреосвященство Вісвальдасе, Апостольський нунцію в Україні!
Преосвященні владики!
Всечесні та преподобні отці!
Достойна пані посол Канади в Україні, яка сьогодні молиться з нами, та інші достойні представники дипломатичних представництв, присутні на нашій молитві!
Любі діти нашої Церкви в Україні та розсіяні по всьому світу, які єднаються з нами в молитві тут, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві, за допомогою нашого «Живого телебачення»!
Дорогі наші патріарші парафіяни!
Дорога молоде!
Дорогі діти!
Дорога Україно!
Христос воскрес!
Сьогодні із серця Української Церкви, із нашого золотоверхого Києва, цей радісний переможний клич про Воскресіння Христове з особливою силою стукає до сердець мільйонів і розходиться по всіх куточках нашої зболеної Батьківщини та всьому світу. Це добра новина, що той, хто вчора був зранений, скатований, у кого забрали право на життя та кого розіп’яли на хресті, нині переможно встає із гробу.
Ця новина потрясає людину всіх часів і народів, а також небо, землю та преісподню. Саме про таке потрясіння ми сьогодні читаємо в Євангелії від Матея, який розповідає нам, як відбулося це Воскресіння, найважливіша подія в історії людства (28, 1–20). Каже євангелист, що сторожа, яка стояла при гробі, і жінки-мироносиці, котрі рано-вранці спішили, щоби віддати останню честь померлому розп’ятому Спасителеві, нараз відчули великий землетрус. Ангел із неба зійшов, відкотив камінь від гробу і звернувся до мироносиць: «Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. Нема Його тут, бо Він воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де Він лежав. Та біжіть притьмом, скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих» (Мт. 28, 5–7). Це потрясіння, цей удар життєвої сили є особистим Божим словом до кожного людського горя, страждання, плачу.
Одна із ранніх проповідей Христової Церкви другого століття розповідає нам про зустріч в аді між воскреслим Спасителем і нашим прабатьком Адамом. Христос каже до Адама: «Я — твій Бог, що задля тебе став твоїм Сином… Ось наказую своєю силою тим, що були ув’язнені, — виходьте; тим, що були у темряві, — просвітіться; тим, що були мертві, — воскресайте! … Я сьогодні до тебе простягаю свою зранену цвяхами хреста правицю і кажу: будь вільний, іди зі Мною у життя»!
Великим потрясінням була можливість зустріти Воскреслого і для мироносиць. Вони хотіли торкнутися Його як померлого, а побачили як джерело життя.
Цікаво, що Христос вийшов із запечатаного гробу, маючи на тілі всі ті рани, які завдали Йому кати і хресне розп’яття. І саме за цими ранами учні могли Його впізнати, зрозуміти, що це не привид. Каже до них воскреслий Христос, що дух тіла і костей не має, натомість Він має, і пропонує їм торкнутися Його ран.
Воскресіння Христове, у якомусь дуже дивному сенсі є моментом прославлення ран і страждань людини. Його силою людина нарешті починає почуватися вільною від гріха й насміхається над смертю, над адом. Каже нині апостол Павло: «Смерте, смерте, де твоє жало? Аде, де твоя перемога? Христос воскрес — і ти повалений» (пор. 1 Кор. 15, 55–57).
Сьогодні наш Господь простягає свою життєдайну десницю, пробиту хресним розп’яттям, до кожного з нас. Торкається нею ран, болю і навіть смерті нашої знедоленої України, того, що ми переживаємо і бачимо щодня в наших зруйнованих містах і селах. І ми — особливо ми, українці — відчуваємо, що розповідь про смерть і воскресіння Христа — це не тільки про Нього, а й про кожного з нас. Це не тільки колись до Адама в аді, а й до нас каже Христос: «Не бійтеся, Я переміг світ. Моя перемога буде вашою перемогою! Україна була, є і буде, бо Я є в Україні! Я є вашою життєвою силою і поведу вас вперед до життя і воскресіння!».
У це велике свято надії, світла і перемоги хай ця пасхальна сила Воскреслого і з нею радість завітає до кожного з нас. Ми сьогодні не просто віримо, а й знаємо, що залікуємо всі наші рани, бо Христос воскрес! Ми відбудуємо всі наші знищені міста і села, які будуть ще кращими, ніж до того, бо Христос воскрес! Сьогодні ми бачимо і знаємо, що сила переможця Христа є і буде силою життя українського народу, і з нею буде наша перемога над тим, хто хоче забрати в нас право на життя та існування, бо Христос воскрес!
Ця сила, ця правда, це світло надають нового сенсу нашим стражданням, навіть нашій смерті, бо відкривають нам дорогу у воскресіння. Нехай цей удар життєвої сили з нашого Патріаршого собору, який посвячений на честь Воскресіння Христового, залунає, зайде туди, де найбільше болить.
Пасхальним привітом «Христос воскрес!» хочу звернутися до наших дівчат і хлопців на фронті, до тих, хто щодня дивиться в обличчя смерті в Кремінній, Бахмуті й Авдіївці. Нехай сила Воскреслого піде до зраненого Слов’янська, де вчора загинули люди, і до Запоріжжя, який цієї ночі пережив масовану атаку російського агресора. Ворог несе смерть, а Христос, воскреслий між нами, дарує, запевняє нам життя і воскресіння.
Із серця нашої Церкви передаю силу Воскреслого до наших братів і сестер, які опинилися на окупованих територіях і цієї миті не мають можливості радіти в цей великий, світлий день і співати «Христос воскрес!». Нехай до них через закриті блокпости, замкнені двері катівень і в’язниць пройде воскреслий Христос, як Він вийшов із гробу, і принесе їм цю радість.
Особливо хочу донести цю радість до наших священників — отців Івана і Богдана, які в Бердянську вже котрий місяць караються в російській катівні, не мають можливості служити Пасхальної Літургії. Кажу їм: «Христос воскрес!». Сьогодні падають кайдани і ми віримо, що Христова перемога виведе вас із рабства, в’язниці до свободи й радості повноти життя зі своїм народом.
Прагну передати пасхальну радість також мільйонам українських дітей, які через війну опинилися поза межами Батьківщини. Їм нині так тяжко! Батьки, які зі своєю родиною опинилися на чужині, відчувають докори сумління, що вони сьогодні не з нами… Перешлімо їм із Києва нашу пасхальну радість! Хай увесь світ почує, що в Україні Христос воскрес!
Усіх вас, тут присутніх, вітаю із цим великим святом! Хай Христос торкнеться тих, хто сумує, і перетворить їх смуток на радість. Хай витре сльози тих, хто плаче. Хай підійме руки тих, у кого вони вже опустилися. Хай наповнить наші серця життєвою силою!
Усім вам зичу веселих свят, смачної свяченої крашанки, якою ми ділимося. Хай воскреслий Христос, який дарував своїм учням радість і мир, сьогодні подарує нам таку довгоочікувану повноту життя в мирі для нашої багатостраждальної України!
Христос воскрес!
† СВЯТОСЛАВ
