EN
Проповідь Блаженнішого Святослава у восьму суботу після Зіслання Святого Духа та в день ювілею керівника Департаменту інформації УГКЦ

Проповідь Блаженнішого Святослава у восьму суботу після Зіслання Святого Духа та в день ювілею керівника Департаменту інформації УГКЦ

30 липня 2023, 14:00 48

Преосвященний владико Йосифе!
Всесвітліший отче Ігорю!
Всесвітліші та всечесні отці!
Дорогі в Христі брати і сестри!

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні Господь Бог посилає нам слово Святого Євангелія про слово. На нас щодня скерована ціла ріка інформація, живемо у світі марнослів’я і багатослів’я, тому часом відчуваємо девальвацію слова.

Проте щойно ми почули, що у Священному Писані слово означає силу, яка має певні наслідки. Якщо це слово є благословенням, то воно будує і зцілює як творча сила, яка виходить з уст Божих чи навіть людських. Якщо ж воно є прокляттям, то така людина випускає зі свого серця руйнівну силу, яка нищить і руйнує Боже створіння, навіть коли промовець уже закрив свої уста.

Той, хто стежив за думкою людства ХІХ століття, пригадує дискусію між матеріалістами та ідеалістами про те, що було першим: буття чи свідомість. Священне Писання каже нам, що на початку було Слово, — Боже Слово (пор. Ів. 1, 1). Бог сказав, і все сталося. Аж потім прийшла свідомість, зокрема коли мова йде про людину, про свідоме створіння, якій Господь дарував розум, свобідну волю, ба більше, як каже святий Атаназій Олександрійський, «зробив її словесною», тобто наділив силою слова на образ і подобу Слова Божого.

Тож слово має дуже велику силу — ним можна протиставити себе Слову Божому. Каже Христос: «Усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься. І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому» (Мт. 12, 31–32). Бо сказати слово проти Духа означає протиставитися Божій силі, відкинути Його любов. Коли людина це робить, то навіть всемогутній Господь не може її врятувати своєю любов’ю. Коли Бог говорить — усе будується, оздоровлюється, рятується. Тому ми називаємо Христа Словом Божим, яке до нас прийшло, на нас вилило силу благодаті Святого Духа. І те Боже Слово до сьогодні лунає в наших храмах, своєю спасенною силою лікує наші рани. Слово дає життя, і то життя вічне. Тому каже Петро до Христа: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у Тебе — слова життя вічного!» (Ів. 6, 68).

Але сьогоднішнє Євангеліє каже нам: прислухайтеся, що говорить людина. Бо слово людини начебто виносить назовні її скарб — з повноти серця вуста промовляють. Як погане дерево не може добрих плодів приносити, так само і зла людина не здатна добрі слова зроджувати. Слово виявляє думку, серце, саму суть людської істоти. Тому завершується Євангеліє пересторогою, щоб люди вважали, що говорять: «За кожне пусте слово, яке скажуть люди, — дадуть відповідь судного дня за нього. Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений» (Мт. 12, 36–37). Блаженна та особа, яка не тільки промовляє слово людське, що виносить із серця здатність щось доброго чинити, а й в уста якої Господь Бог вкладає слово, яке дарує життя.

Цікаво, що цього дня, коли ми святкуємо ювілей нашого отця Ігоря, Святе Євангеліє говорить про слово. У Діяннях апостолів ми чуємо про таку подію. Апостоли відчувають, що головне завдання їхнього служіння, — це служіння слова (пор. Ді. 6, 2–3). Решта вони можуть комусь делегувати, передати. Тому вони поставили дияконів, які займалися соціальним служінням.

Ми бачимо, що сьогодні, у контексті гібридної війни росії проти України, слово ворожої пропаганди перетворюється на вбивчу силу зла. Але той, хто несе силу Божого слова і є його слугою, здатний рятувати людське життя, зцілювати серця, покріпляти на дусі і робити людину стійкою й незламною в доброму.

Проте кожен слуга слова, кожен такий лицар, той, хто має зброю, якою можна побороти зло, захистити людське життя, у сьогоднішньому інформаційному світі слова повинен мати зброєносця. Бо мало те слово сказати — треба, щоб воно було донесене у відповідний спосіб до слухача. І так цікаво сталося, що Господь Бог покликав отця Ігоря як багатолітнього зброєносця слова мого попередника, патріарха Любомира, а тепер більше як 12 років такого зброєносця Божого слова у вашій особі Господь дарував мені.

І сьогодні ми зібралися разом для того, щоб подякувати Господу Богу за дар вашого життя, за те, що колись у вічності свого задуму і покликання до життя кожної людини, Він сказав слово «Ігор» у своєму задумі щодо вас, отче Ігорю. Саме сьогодні, 29 липня, те слово про вас стало тілом і оселилося тут, між нами. Ми дякуємо Господу Богу за дар вашого життя, а вас вітаємо із золотим ювілеєм. Вітаємо вас у клубі, кому за 50-ть, але це означає, що Господь кличе вас до ще якогось більшого служіння. Усе те, що було досі, — це лише добра школа. Попереду, мабуть, буде багато великих, важливих справ служіння Божому слову в лоні Його святої Церкви.

Господь Бог вас кинув у саму гущавину подій. Невипадково, що ваш ювілей збігається із ще двома: 10-річчям освячення Патріаршого собору та заснування «Живого телебачення». Без нашого Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві слово, яке Господь Бог хоче промовити через нашу Церкву, не лунало б у всьому світі та в Україні. А в сучасному інформаційному світі без нашого «Живого телебачення» і мудрого слова речника те слово було б перекручене, а, можливо, і втрачене.

Отче, вітаючи вас сьогодні з ювілеєм, дякую за ваше служіння. А всі ті збіги обставин сьогодні означають, що Господь Бог промовляє далі. Він ще всього свого слова не сказав. Слово продовжуватиме свою дію.

Отче, ви сьогодні стали митрофорним протоієреєм, але ніколи не перестанете бути дияконом Божого слова. Тому сьогодні молимося за вас. Нехай Господь Бог дасть вам слово благовістити силою великою для сповнення Євангелія возлюбленого Сина свого Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

† СВЯТОСЛАВ

Персони

Інші проповіді