У Київській архиєпархії допомогли зібрати до школи 1 720 дітей
У межах щорічної благодійної акції «Шкільний портфелик» у Київській архиєпархії УГКЦ 1 720 дітей отримали портфелики та потрібне приладдя до нового навчального року. Допомогу передали родинам у Києві, Київській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській та Черкаській областях.
Про це повідомляє пресслужба «Карітас-Київ».
Завдяки спільним зусиллям Карітасу, парафіяльних громад, благодійників і партнерів шкільні набори отримали діти з родин внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців і ветеранів, багатодітних сімей та сімей у складних життєвих обставинах, а також діти з інвалідністю. До кожного набору ввійшли портфелик, зошити, ручки, олівці й інше приладдя для навчання.
«Для нас важливо, щоб дитина, яка пережила вимушене переселення, втрату дому, тривоги чи інші наслідки війни, могла розпочати навчальний рік із відчуттям гідності та впевненості. Новий портфелик — це, на перший погляд, проста річ, але для дитини він може означати дуже багато: можливість не відчувати себе іншою серед однолітків, прийти до школи підготовленою і з радістю розпочати навчання», — зазначив о. Роман Сиротич, синкел соціального служіння Київської архиєпархії УГКЦ, директор БФ «Карітас-Київ».
За його словами, така допомога є підтримкою і для батьків, яким у теперішніх умовах складно забезпечити дітей усім необхідним.
«Тому соціальне служіння Церкви полягає не лише в тому, щоб допомогти речами, а й у тому, щоб бути поруч із людиною, підтримати її і показати, що вона не залишається сама зі своїми труднощами», — наголосив священник.
Акція стала можливою завдяки пожертвам, зібраним через благодійну платформу dobro.ua, підтримці українського бізнесу, благодійників і закордонних партнерів.
«Шкільний портфелик» — частина постійного соціального служіння Київської архиєпархії, яке здійснюють осередки Карітасу, парафіяльні громади, соціальні хаби й волонтерські команди. На місцях священники та парафіяни допомагають виявляти потреби конкретних родин й організовувати підтримку.
«Ми особливо вдячні парафіяльним громадам, волонтерам і благодійникам, які не залишаються осторонь. Соціальне служіння стає живим тоді, коли кожна парафія бачить людей поруч із собою, знає їхні потреби та шукає можливості допомогти. Так Церква стає місцем надії — не лише словами, але конкретними ділами любові», — додав о. Роман.
Департамент інформації УГКЦ
